ФОРМУВАННЯ ПУНКТУАЦІЙНОЇ ВПРАВНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.1.2022.275168Ключові слова:
пунктуація, речення, синтаксична конструкція, пунктуаційна вправність, пунктуаційні навички, пунктуаційна помилка, індивідуально-авторська пунктуаціяАнотація
У дослідженні розглядається необхідність підвищення пунктуаційної грамотності здобувачів ступеня вищої освіти, що є складовою формування мовної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Аналіз науково-методичної літератури довів, що підвищення пунктуаційної вправності у майбутніх фахівців початкової школи набуває особливої актуальності, оскільки формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою належить до пріоритетів реформування виховання, є особливим завданням вищої освіти, що спрямована на забезпечення фундаментальної, наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців. З’ясовано, що сформованість сталих пунктуаційних навичок можливе за умови створення лінгводидактичної системи роботи з пунктуації, побудованої з урахуванням загальнодидактичних принципів перспективності та наступності, свідомості, зв’язку теорії з практикою. Тож практика навчання сучасної української мови засвідчує необхідність цілеспрямованої роботи над попередженням помилок, викликаних невмінням зіставляти вивчені правила з пунктуації із синтаксичною структурою речення. Авторкою зазначено, що головною психологічною умовою, яка забезпечує успішне навчання пунктуації на основі художнього тексту, є поглиблення у студентів умінь і навичок шляхом аналізу авторської пунктуації.
Посилання
Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посібник для студентів філол. спец. вищих навч. закладів. Київ: Вища школа, 2005. 270 с.
Булаховський Л. А. Вибрані праці в 5 т. АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наук. думка, 1975 - 1983.
Валгина Н. С. Про українську пунктуацію. Навчальний посібник. К.: Вища школа, 2012. 95 с.
Григорян Л. Т. Навчання пунктуації в середній школі. К. Вища школа, 1992. 120 с.
Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. Київ: Либідь, 2001. 222 с.
Захлюпна Н. Л., Кочан І. М. Словник-довідник з методики викладання української мови. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. 250 с.
Історія української мови: Синтаксис. К., 1983. 153 с.
Караман С. О. Українська мова: Усний і письмовий (диктант) екзамени. Поглиблений етап вивчення. К.: Наукова думка, 1998. 272 с.
Пентелюк М. І. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / Кол. авторів за ред.. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2004. – 400 с.
Тоцька Н. І. Українська пунктуація: практикум. К. Вища школа, 1990. 160 с.
Філінюк В. А. Авторська пунктуація як стилістична ознака ідіостилю Емми Андієвської. Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту. Філол. науки. Кам’янець-Подільський, 2007. Вип. 14, Т. 2. С. 248 – 254.
Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова. Довідник. К.: Вища школа, 1996. 258 с.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: підручник. Київ: Академія, 2004. 406 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).