РІЗНОВИДИ КЛАСИФІКАЦІЙ ПРОСТИХ ЗАДАЧ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.1.2022.275165Ключові слова:
класифікація, проста сюжетна задача, арифметичні дії, засоби візуалізації, види співвідношеньАнотація
Запропонований матеріал статті присвячено теоретичному аналізу різновидів класифікацій простих задач які є обов’язковим програмовим матеріалом початкового курсу математики. Статус простих задач сприяє їх систематизації, проєктуванню моделей, певній фіксації, групуванню та класифікації. Розглянуто теоретичні положення які покладені в основу певної класифікації. Визначено тенденцією принципових відмінностей у розробці класифікацій простих задач та у їх послідовному становленні. Проаналізовано різновиди класифікацій простих задач на сучасному етапі розвитку методико-математичної науки. Встановлено, що сюжетні задачі класифікуються в залежності від кількості видів співвідношень, які вони містять, тобто теоретичні основи вибору арифметичних дій; в залежності від кількості арифметичних дій, за допомогою яких вони розв’язуються; за способом розв’язання; за арифметичною дією, якою вони розв’язуються; за змістом понять ціле та частина; на основі трійок взаємообернених задач; на основі поєднання видів співвідношень та вибору арифметичних дій. Показано певні засоби візуалізації аналізу розв’язування сюжетних задач, які допомагають перекодувати словесно заданий сюжет з числовими компонентами та характерною структурою задачі на мову її схематичного запису. Розкрито деталізовану класифікацію простих задач геометричного змісту.
Посилання
Балл Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. Москва: Просвещение, 1990. 184 с.
Бантова М. О., Бельтюкова Г. В., Полевщикова О. М. Методика викладання математики в початкових класах. Київ: Вища школа. 1985. 304 с.
Басюк Т. М. Основні підходи до побудови програмних засобів візуалізації даних. Інформаційні системи та мережі. 2008. № 631. С. 3–10.
Бачинська Р. С. Задача як засіб формування логічної складової математичної компетентності учнів базової школи. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр. Випуск 51. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018. С. 29–33.
Белошистая А. В. Методика обучения математике в начальной школе: Учебное пособие. Москва: ВЛАДОС, 2011. 455 с.
Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. 368 с.
Болгова О. Зв’язки в задачі осягнемо за допомогою граф-схеми. Учитель початкової школи. 2017. № 1. С. 33–35.
Гречук В. Вивчення геометричного матеріалу у початковій школі. Початкова школа. 2017. № 2. С. 38.
Далингер В. А., Шатова Н. Д., Кальт Е. А., Филоненко Л. А. Методика развивающего обучения математике : учебное пособие / под ред. В. А. Далингера. Москва : Издательство Юрайт, 2018. 297 с.
Дубинчук О. Математика. Методичний посібник. Київ: 1990. 168 с.
Дюваль Р. Первый важный момент в изучении геометрии: Визуализация. Средиземноморский журнал исследований в области математического образования. 2014. 13(1-2), 1–28.
Истомина Н. Б. Методика обучения математике в начальной школе: развивающее обучение : учеб. пособие. Смоленск : Ассоциация ХХ в., 2010. 288 с.
Калинина Г. П. Конструирование как метапредметное универсальное учебное действие при изучении геометрического материала в начальной школе. Современные проблемы математического образования в период детства : коллектив. моногр. отв. ред. Л. В. Воронина. Екатеринбург, 2015. С. 87–112.
Квардицкая И. О. Формирование геометрических понятий у младших школьников на основе фузионизма. Академия педагогических знаний. 2019. № 30. С. 83–86.
Кіщук Н. Від маніпулювання моделями до основ геометрії. Засоби формування просторових уявлень молодших школярів. Учитель початкової школи. 2016. № 7. С. 18–22.
Коваль Л. В., Скворцова С. О. Методика навчання математики: теорія і практика: Підручник. Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2015. 414 с.
Корчевська О. П. Навчаємо математики. Методика роботи над задачами. Тернопіль: Мандрівець, 2008. 160 с.
Ляшова Н. М. Візуалізація як ефективний метод з методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти : збірник наукових праць. Слов’янськ : ДДПУ, 2020. Вип.13. С. 36–46.
Ляшова Н. М. Логіко-дидактична структура курсу математики початкової школи (у схемах і таблицях) : Навчально-методичний посібник. Слов’янськ, 2016. 92 с.
Матяш О. Геометрична компетентність як складова математичної компетентності учнів. Математика в рідній школі. 2016. №3. С. 28–32.
Нелін Є. П. Геометрія (профільний рівень). Харків : Вид-во «Ранок», 2018. 240 с.
Попова Н.С. Методика преподавания арифметики в начальной школе. СПб.: LiveLib, 1995. 403 с.
Сарієнко В., Чайченко В. Особливості вивчення властивостей геометричних фігур у початкових класах. Початкова школа. 2017. № 5. С. 15–19.
Скаткин Л. Н. Обучение решению простых и составных арифметических задач. Москва: Просвещение, 1983. 183 с.
Скворцова С. Методика навчання розв’язування сюжетних задач у початковій школі: Навчально-методичний посібник. Ч. І. Одеса: ООО «Абрикос-Компани», 2011. 268 с.
Скворцова С., Онопрієнко О. Нова українська школа: методика навчання математики у 1–2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів. Харків: Вид-во «Ранок», 2019. 352 с.
Скворцова С., Онопрієнко О. Математика: підручник для 4 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х ч.). Ч. 1. Харків: «Ранок», 2021. 136 с.
Слєпкань З. І. Методика навчання математики. Київ: Вища школа, 2006. 582 с.
Трейтлейн П. Методика геометрии : Пер. с нем. Ф.В. Филипповича. Ч. 1-2. - Санкт-Петербург : Обновление школы, 1912-1916.
Фефілова Т. Різні способи моделювання сюжетних задач та складання короткого запису до них. Початкова школа. 2017. № 1. С. 16–19.
Фридман Л. М., Турецкий Є. М. Как научиться решать задачи. Москва: Просвещение, 1989. 192 с.
Царёва C. Обучение решению текстовых задач, ориентированное на формирование учебной деятельности младших школьников. Новосибирск: Изд-во НГПУ, 1998. 136 с.
Элиа И., Ван ден Хойвель-Панхуизен М., Колову А. Изучение использования стратегии и гибкости стратегии в решении нестандартных задач учениками начальной школы, достигшими высоких результатов по математике. ZDM. Mathematics Education. 2009.41. P. 605–618.
Эрдниев П. М., Эрдниев Б. П. Теория и методика обучения математики в начальной школе. Москва: Просвещение. 1988. 208 с.
Gridos Р., Avgerinos Е., Mamona-Downs J., Vlachou R. Geometrical Figure Apprehension, Construction of Auxiliary Lines, and Multiple Solutions in Problem Solving: Aspects of Mathematical Creativity in School Geometr. International Journal of Science and Mathematics Education. 2022. 20. P. 619–636. https://doi.org/10.1007/s10763-021-10155-4
Komatsu К., Jones К. Generating mathematical knowledge in the classroom through proof, refutation, and abductive reasoning. Educational Studies in Mathematics. 2022. 109. P. 567–591. https://doi.org/10.1007/s10649-021-10086-5
Leikin R. Explore mathematical creativity using multiple problem solving. In R. Leikin, A. Berman and B. Koichu (Eds.), Creativity in Mathematics and the Education of Gifted Students. Netherlands: Sense Publishing, 2009. P. 129–145.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).