МЕДІАТЕКСТ У КОНТЕКСТІ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.1.2022.275164Ключові слова:
диджиталізація, медіатекст, медіаконвергенція, медіакомпетентність, наукова комунікація, науково-освітня сфераАнотація
У дослідженні увагу зосереджено на особливостях роботи з медіатекстом для реалізації наукової комунікації. Уточнено зміст поняття «медіатекст», яке перебуває під впливом швидкого розвитку інформаційних технологій, які безпосередньо впливають на зміни у сфері науки та освіти і в такий спосіб щоразу модернізують його. Охарактеризовано поняття «медіаконвергенція» у межах розвитку диджиталізації. У фахівців у науково-освітній сфері з’являється набагато більше можливостей виявляти свій творчий потенціал та вирішувати багато завдань ефективніше та оперативніше, використовуючи медіапростір та конвергентні джерела. Окреслено технологічні прийоми та завдання з використанням медіатексту, які допомагають удосконалювати практичні вміння роботи з медіапродуктами. Запропоновано структуру занять із використанням медіатехнологічних прийомів. Визначено методи вивчення медіатекстів (метод контент-аналізу, метод дискурсивного аналізу, метод критичної лінгвістики, метод когнітивного аналізу, метод лінгвокультурологічного аналізу, метод медіалінгвістичного аналізу), опанування якими дозволяє фахівцю досягти надмети в роботі з ними та ефективно використовувати їх у своїй професійній діяльності для досягнення високих результатів у комунікації. З’ясовано, що теоретичні знання, уміння правильно читати медіатексти із застосуванням усіх можливих медіатехнологічних прийомів та створювати власні допомагають сучасному фахівцю в певній галузі знань швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, а також конструктивно вести наукову комунікацію будь-якою мовою, якою володіє фахівець, що сприяє досягненню позитивних результатів і розвитку науково-освітньої сфери.
Посилання
Баранник Д. Х. Текст. Українська мова. Енциклопедія. Київ : «Укр. енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2000. С. 627–628.
Вжещ Я. Л. Базові категорії медіалінгвістики: медіа-мова, медіа-дискурс, медіа-текст. Нова філологія. 2014. № 60. С. 23–27.
Кардаш Л. В. Поняття медіатексту як базової категорії медіалінгвістики. Молодий вчений. 2017. № 4 (44), квітень. С. 146–149.
Лобачова І. Імплементація концептуальних карт для підвищення іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології. Суми : СумДПУ. 2016. № 2 (56). С. 315–321.
Лобачова І.М. Мотиваційний аспект використання медіатексту під час навчання англійської мови майбутніх фахівців із початкової освіти. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. № 1 (37). Ч. 1. 2021. С. 193–197. DOI https://doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-29.
Мак-Квейл Деніс. Теорія масової комунікації / переклад з англ. О. Возьна, Г. Сташків. Львів : Літопис, 2010. С. 301–328.
Медіалінгвістика: Словник термінів і понять / за ред. проф. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2013. 240 с.
Опис рамки цифрової компетентності для громадян України. Міністерство цифрової трансформації України. 2021. URL: https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/news_post/2021/3/mintsifra-oprilyudnyue-ramku-tsifrovoi-kompetentnosti-dlya-gromadyan/%D0%9E%D0%A0%20%D0%A6%D0%9A.pdf (дата звернення: 20.05.2022).
Пелещишин А. М., Сєров Ю. О. та ін. Процеси управління інтерактивними соціальними комунікаціями в умовах розвитку інформаційного суспільства : монографія. Львів : Видавництво Львівська політехніка, 2012. 368 с.
Положення про дистанційне навчання. Затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України 25. 04. 2013 р. No 466. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (дата звернення: 21.05.2022).
Положення про електронні освітні ресурси. Затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 р. № 1060 (у редакції наказу МОН України від 29.05.2019 р. № 749). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12#n13 (дата звернення: 20.05.2022).
Радзієвська Т.В. Комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. філол. наук. Київ, 1999. 33 с.
Українська мова: енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2000. 752 с. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm (дата звернення: 22.05.2022).
Чайковська О. Ю. Особливості сучасного медіатексту. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2014. Вип. 12. С. 225–230.
Шевченко Л. І. Медіалінгвістика в сучасній Україні: аналіз ситуації. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2013. Вип. 26. С. 3–12.
Aleksandr Pastukhov. Media texts: main structures and values from the perspectives of intercultural communication. The Language and Culture. December 2016. Pp. 65–74. DOI:10.17223/24109266/8/7.
Anna Turula. Teaching English as a Foreign Language: from Theory to Practice …and All the Way Back. Wydawnictwo Wyższej Szkoły Lingwistycznej, 2010. 470 p.
Anthony William. Teaching in a Digital Age. 2019. URL: https://opentextbc.ca/teachinginadigitalage/chapter/8-8-pedagogical-differences-between-media/ (дата звернення: 24.05.2022).
Bell, A. Approaches to Media Discourse. London, 2017. 304 p.
Bomer, Randy & Katherine, Bomer. For a Better World: Reading and Writing for Social Action. Heinemann NH. 2001. Pp. 144–148.
Brumfit, C. J. & Johnson, K. The Communicative Approach to Language Teaching. Oxford : OUP, 1979. 243 p.
Craig, Robert T. & Heidi L., Muller. Theorizing Communication: Readings Across Traditions. Los Angeles : Sage Publications, 2007. 525 p.
Debates in English Teaching. Edited By Jon Davison, Caroline Daly. 2nd Edition. London : Routledge. 2020. 224 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429506871
Elizabeth, Thoman. How to Conduct a “Close Analysis” of a Media “Text”. URL: https://www.medialit.org/reading-room/how-conduct-close-analysis-media-text (дата звернення: 22.05.2022).
Frank W., Baker. Close Reading: Visual Literacy through Photography. 2019. URL: https://www.middleweb.com/16205/close-reading-visual-literacy-photography/ (дата звернення: 23.05.2022).
Frank W. Baker. Teach Visual Literacy with Popular Magazines. 2013. URL: https://www.middleweb.com/9884/magazines-media-literacy/ (дата звернення: 23.05.2022).
Janette M. Hughes. Media Literacy. 2020. URL: https://faculty.ontariotechu.ca/hughes/Oral_Visual_Literacy/MediaLiteracy.html (дата звернення: 23.05.2022).
Koumi J. Media comparisons and deployment: a practitioner’s view. British Journal of Educational Technology. 1994. Vol. 25, No. 1.
Koumi J. Designing video and multimedia for open and flexible learning. London: Routledge. 2006.
Miller, K. Communication Theories: Perspectives, Processes and Contexts. 2nd Ed. McGaw Hill : New York, 2005. 355 p.
Reading information-based texts. 2022. https://www.literacytoday.ca/home/reading/reading-strategies/reading-information-based-texts (дата звернення: 23.05.2022).
Reading media texts. 2022. URL: https://www.literacytoday.ca/home/reading/reading-strategies/reading-visual-texts/reading-media-texts (дата звернення: 23.05.2022).
Reading visual texts. 2022. URL: https://www.literacytoday.ca/home/reading/reading-strategies/reading-visual-texts (дата звернення: 23.05.2022).
Soumi Mandal. Media texts: A study on mediated communication in language classroom. GYANODAYA – The Journal of Progressive Education. 2017. 10(1):22. DOI:10.5958/2229-4422.2017.00004.4
Tony Fahy. What is a media text? 2015. URL: https://www.ocr.org.uk/blog/what-is-a-media-text/ (дата звернення: 22.05.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).