СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206756Ключові слова:
вища освіта, майбутні вчителі, духовні цінності, духовно-моральне виховання.Анотація
Статтю присвячено висвітленню ролі вищої школи становленні особистості майбутнього вчителя, зокрема розкрито сутність, зміст і завдання духовно-морального виховання. Схарактеризовано антропоцентричний, теоцентричний, соціоцентричний підходи щодо трактування сутності морального виховання. Виокремлено групи цінностей, на утвердження яких має бути вмотивована молодь: морально-етичні, соціально-правові й особистісно зорієнтовані. Запропоновано ефективні шляхи духовно-морального виховання, поміж яких: опора на національні здобутки; організація системної діяльності педагогів-викладачів, спрямованої на залучення майбутніх учителів до духовної скарбниці, на розвиток ціннісних орієнтацій, духовно-моральних якостей студентів та їх творчого потенціалу; залучення до процесу духовно-морального виховання засобів різних видів мистецтва.
Посилання
Бех, І. Д. (2006). Виховання особистості: сходження до духовності. Київ, Україна: Либідь.
Білоусова, В. О. (1997). Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: монографія. К.: Вид-во ІЗМН, 192 с
Вишневський, О. (1997). Концепція демократизації українського виховання. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні: Педагогічні концепції. Київ: Школяр, С. 78–122.
Дашицька, Л. (2010). Моральне виховання школярів засобами музичного мистецтва. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 1, 175 – 180.
Дем’янюк, Т. Д., Бех, І. Д., Байрамова, М. Г., Мельничук, Л. С. (2007). Духовно-моральне виховання особистості : інноваційний підхід : навчально-методичний посібник. Київ, Україна: Волинські обереги.
Дубасенюк, О. А. (2014). Духовно-моральне виховання студентської молоді. Інноваційні підходи до виховання студентської молоді у вищих навчальних закладах : матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції (м. Житомир, 22-23 травня 2014 р.) / за ред. О. А. Дубасенюк, В. А. Ковальчук. 78 – 87.
Жизнь во Христе: Нравственный катехизис. Львов: Издательство Украинского Католического Университета, 2004. 174 с.
Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 641 від 16. 06. 2015. https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5d5/279/7ca/5d52797ca746c359374718.pdf
Москальова Л. Ю. (2011). Теоретико-методичні засади виховання у майбутніх учителів морально-етичної культури: автореф. дис. … доктора пед. наук: 13.00.07 – теорія і методика виховання. Київ: Інститут проблем виховання НАПН України.
Москальова, Л. Ю. (2003). Характеристика основних структурних компонентів моральності особистості. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. Вип. ХХ, 113–115.
Національна доктрина розвитку освіти. Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 року. № 347/2002. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Затверджено Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
Нова українська школа: концептуальні засади реформування загальної школи. URL : http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/konczepcziya.pdf.
Отич, О., Отич, Д. (2019). Виховання як духовне преображення особистості в процесі одухотворення освітнього середовища. Горизонт духовності виховання: колективна монографія / The Horizon of Spirituality of Education: collective monograph. Заг. ред. Й. Кевішас та О. Отич. Вільнюс, Литва: Zuvedra.
Помиткін, Е. О. (2006). Психологія духовного розвитку особистості: монографія. Київ, Україна: Наш час.
Постовий, В. Г. (2005). Про концепцію національної ідеї та механізми її впровадження. Педагогіка і психологія. 1, 20–23.
Про освіту. Закон України № 2145-VIII. 2017. (в редакції від 02.04.2020). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Про повну загальну середню освіту. Закон України. №463-IX від 16.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20
Психолого-педагогічні засади проектування інноваційних технологій викладання у вищій школі: монографія / В. Луговий, М. Левшин, О. Бондаренко [та ін.] ; за заг ред. В. Андрущенка, В. Лугового. Київ: Педагогічна думка, 2011.
Савчинський Р. (2018). Ціннісні засади Нової української школи очима вчителів: за результатами проведених дискусій у 10-ти містах України. Інститут лідерства та управління УКУ. https://issuu.com/ilm_ucu/docs/zvit_2018_1_66___06_07_2018
Стельмахович, М. Г. (1997). Українська народна педагогіка. Київ, Україна: Вид-во ІЗМН.
Ціннісні орієнтири сучасної української школи (2019). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/Presentasia-Roman-Stesichin.pdf
Шадриков, В. (1997). Духовность и творчество. Основные современные концепции творчества и одаренности. Москва: Мол. гвардия, 361 – 370.
Шевченко, Ю. , Абламонова, В. (2015). Духовно-моральні цінності як основа духовного виховання молодших школярів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 7 (51), 476 – 485.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).