ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МЕДИЧНОГО ПРАВОЗНАВСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206754Ключові слова:
майбутні лікарі, предметна компетентність, медичне правознавство, змістова структура, інтерактивні форми, методи навчання, лекція, аналіз правових казусів, кейс-метод.Анотація
У статті проаналізовано теоретичні положення підготовки майбутніх лікарів; розкрито поняття: «предметна компетентність», «інтерактивні форми і методи навчання». Окреслено поняття «предметна правова компетентність» як сукупність набутих майбутнім лікарем знань із медичного правознавства, умінь екстраполювати їх у практичну діяльність, здатності розв’язувати пізнавальні завдання правового змісту в навчальному процесі та життєвих ситуаціях. У структурі предметних компетентностей визначено проєктувальні, організаційні, технологічні, інформаційно-комунікативні, аналітичні вміння майбутніх лікарів. Зазначено, що важливою умовою для формування правових переконань майбутніх лікарів є надання їм можливостей посильно свідомо брати участь у практичній правовій діяльності. Розкрито напрями активізації пізнавальної діяльності студентів. Охарактеризовано форми і методи інтерактивного навчання в контексті формування предметної правової компетентності (лекції, ділові та рольові ігри, аналіз правових казусів, кейс-метод, диспут, дебати).Посилання
Богоявленська, Д. Б. (1983). Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону, Российская федерация: Изд-во Ростовского ун-та.
Боришевський, М. Й. (1998). Національні цінності у структурі громадянської свідомості та самосвідомості. Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості. (С. 11-14). Дрогобич, Україна: Відродження.
Вербицкий, А. А. (1991). Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. Москва, Российская федерация: Высшая школа.
Виленский, М. Я., Образцов, П. И., Уман, А. И. (2002). Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе: учебное пособие. Москва, Российская федерация: Педагогическое общество России.
Герасимчук, М. Р. (2014). Роль дидактичних ігор у процесі вивчення патологічної фізіології. Медична освіта, 4, 30–33.
Довмантович, Н. Г. (2018). Модель педагогічної технології формування самоосвітньої компетентності та педагогічних умов її реалізації: результати досліджень. Теорія і методика виховання, 10, 12–15.
Маркова, В. А. (1993). Психология труда учителя. Москва, Российская федерация: Педагогика.
Махмутов, М. И. (1983). Методы проблемно-развивающего обучения: метод рекомендации. Москва, Российская федерация: Научно-исследовательский институт проф.-техн. педагогики.
Полат, Е. С. (1999). Новые педагогические и информационные технологии в образовании. Москва, Российская федерация: Логос.
Тернопільська, В. І. (2012). Структура професійної компетентності майбутнього фахівця. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного ун-ту. Серія: Педагогіка, 9, 208–213.
Тернопольская, В.И., Бакулина, О. С. (2018). Особенности формирования профессиональной компетентности будущих специалистов по налогообложению и таможенному делу. International scientific journal “Progress”, 1-2, 94–97.
Тернопільська, В. І. (2012). Сучасні тенденції мотивації навчально-професійної діяльності студентів. Вісник Національного університету оборони України, 5(30), 141–144.
Тернопільська, В. І., Коломієць, Т. В., Піонтківська, І. О. (2014). Довідник з виховної роботи зі студентами. Тернопіль, Україна: Вид-во «Богдан».
Хміль, І. Ю. (2020). Змістова структура предметної компетентності майбутніх лікарів. Імідж сучасного педагога, 1(190), 45–48.
Chun, D. (1994). Using computer networking to facilitate the acquisition of interactive competence. Oxford, the UK: System.
Ternopilska, V. I., Andruschenko, I. S. (2015). Features of Formation of Future RadioElectronic Specialists’ Technical Competence. Intellectual Archive, 4(6), 114–119.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).