ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ) ДО ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПОСЛУГ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206752Ключові слова:
професійна адаптація, продуктивна діяльність, інтерактивні технології, студенти-військовослужбовці, індивідуальна траєкторія.Анотація
У статі теоретично обґрунтовано індивідуальну траєкторію, що сприяє оптимізації та ефективності професійної адаптації студентів-військовослужбовців до продуктивної діяльності у сфері послуг; розроблено та експериментально апробовано методику формування професійної адаптації студентів-військовослужбовців до продуктивної діяльності у сфері послуг. Визначено поняття «індивідуальна траєкторія», «індивідуальний маршрут» професійної адаптації студентів-військовослужбовців (учасників бойових дій). Розроблено критерії професійної адаптації студентів-військовослужбовців. З’ясовано, що індивідуальна освітня траєкторія – це рух до досягнення рівня професійної компетентності, що здійснюється за постійної педагогічної підтримки і контролю, під час якого відбувається творча самореалізація, прояв і розвиток особистісних якостей. Індивідуальний освітній маршрут – це персональна програма для ефективної професійної адаптації фахівця, що відповідає його віку і здібностям, інтересам, мотивації, яка спроєктована на базі освітньо-професійної програми.Посилання
Байбекова, Л. О. (2016). Педагогічні умови адаптації майбутніх філологів до професійної діяльності. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія», 55, 117–128.
Вудкок, М., Френсис, Д. (1991). Раскрепощенный менеджер. (A practical guide to selfdevelopment). Москва, Российская Федерация: Дело.
Гайдеггер Мартин. (1997). Бытие и время. В. В. Бибихина (пер.). Москва, Российская Федерация: Ad Marginem.
Мороз, А. Г. (1984). Профессиональная адаптация выпускников педагогического ВУЗа. (Дис. д-ра пед. наук). Киев, Украина.
Полянская, Е. В. (2013). Кадровое планирование на государственной службе: сборник. Стратегия устойчивого развития: актуальные вопросы и тенденции / Байсултанова Д. А., Шевченко Е. А. Москва, Российская Федерация.
Просецкий, П. А. (1970). Социально-психологические аспекты адаптации воспитанников средней школы к условиям вузовского коллектива. Известия ВГПИ, 14–20.
Ростова, Л. М. (1973). Социальная адаптация личности в коллективе. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Томск, Российская Федерация.
Садовський, А. В., Петренко, А. Л., Шатоха, В. И. (2009). Управление профессиональной карьеры. Днепропетровск, Украина: Пороги.
Семенова, А. В. (Ред.-упоряд.). (2006). Словник-довідник з професійної педагогіки. Одеса, Україна: Пальміра.
Царегородский, Г. И. (Ред.). (1975). Философские проблемы теории адаптации. Москва, Российская Федерация: Мысль, 1975.
Якунин, Р. Ф. (1984). Социально-педагогические аспекты адаптации латиноамериканских студентов к условиям советского вуза (на примере университета Дружбы народов им. П. Лумумба). (Дис. канд. пед. наук). Москва, Российская Федерация.
Savchenko, L. (2018). Functional role of monitoring in assessing the quality of future handicraft teacher training. Science and education, 2, 186–192. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-2-25
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).