ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНИХ ПЛАТФОРМ У ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАГІСТРІВ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ТА СТРАХУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206636Ключові слова:
дистанційне навчання, системи управління контентом, програмна платформа, системи управління навчальним процесом, інформаційне середовище.Анотація
У статті визначено можливість використання програмних платформ дистанційного навчання під час здійснення підготовки магістрів фінансів, банківської справи та страхування. Окреслено основні вектори змін в організації сучасного навчального процесу, що ґрунтуються на основі активного розвитку інноваційних технологій. Стверджується, що основу інформаційного освітнього середовища складає сукупність нормативно-правових, соціально-культурних та психолого-педагогічних умов, що здійснюють вплив на процес навчання. За результатами аналізу освітянської практики окреслені практичні інструменти запровадження дистанційного навчання, вибір яких залежить від характерних особливостей другого рівня вищої освіти за відповідними спеціальностями. На підставі літературних джерел досліджено основні напрями імплементації інформаційних технологій в освітній процес. Зокрема, підтверджено особливу значущість web-систем адаптивного навчання, які адаптуються до знань і здібностей студента та мають низку переваг. У статті подані рекомендації щодо використання програмних платформ, придатних для організації дистанційного навчання магістрів фінансів, банківської справи та страхування. Визначено, що основоположними під час організації дистанційного навчання є системи управління контентом (Content Management Systems – CMS). Запропоновано сім програмних продуктів: Lotus Learning Space, WebTutor, Adobe Connect Training, Claroline, «Прометей», Microsoft Learning Gateway, MOODLЕ. Критеріями вибору стали можливість формувати контент фінансово-аналітичного характеру із створенням статистичних звітів результатів навчання та інші якісні характеристики. Окремий інтерес мають платформи, за допомогою яких стає можливою не лише організація дистанційного навчання, а й здійснення науково-дослідної діяльності та підготовка наукових проєктів; у цьому контексті розглянуто платформу Blackboard Learning System. Підкреслено, що значний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їхнє впровадження останнім часом в освітньому процесі дають підстави для оптимістичних прогнозів щодо швидкого запровадження дистанційного навчання під час підготовки магістрів фінансів, банківської справи та страхування.
Посилання
Абакумова, О. О. (2011). Феномен дистанційної освіти в контексті сучасних соціокультурних змін. Вісник НТУУ–КПІ. Філософія. Психологія. Педагогіка, 2, 7–10.
Борзенко, О. П. (2014). Напрями організації дистанційного навчання студентської молоді Канади. Теорія та методика навчання та виховання, 35, 14–21.
Литвинова, С. Г. (2014). Проектування хмаро орієнтованих навчальних середовищ загальноосвітніх навчальних закладів. зарубіжний досвід, Інформаційні технології і засоби навчання, 41(3), 10–27.
Мазур, М. П., Петровський, С. С., Яновський, М. Л. (2010). Особливості розробки віртуальних практичних інтерактивних засобів навчальних дисциплін для дистанційного навчання. Інформаційні технології в освіті, 7, 40–46.
Об Adobe Acrobat Connect Pro. Взято з http://www.avirta.ru/about/ platform_adobe/faq.
Описание WebTutor. Взято з http://issuu.com/akor/docs/webtutor.
Рафальська, О. О. (2013). Технологія змішаного навчання як інновація дистанційної освіті, Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, 11, 128–133.
Система дистанционного обучения «Прометей». Взято з http://www.prometeus.ru/.
Томашевський, В. М., Новіков, Ю. Л., Камінська, П. А. (2011). Огляд сучасного стану систем дистанційного навчання. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Комп’ютерні технології, 148, 146–157.
Шуневич, Б. І. (2009). Тенденції розвитку складових частин організації дистанційного навчання. Інформаційні системи та мережі, 653, 231–239.
Blackboard: Teaching and Learning. (n.d.). Взято з http://www.blackboard.com/ International/EMEA.aspx?lang=en-us.
Bowling, E. (n.d.). The evolution of Lotus e-Learning Software. Взято з https://www.immagic. com/eLibrary/ARCHIVES/GENERAL/IBM/I030602B.pdf.
Claroline – Documentation. (n.d.). Взято з http://doc. claroline.net/en/index.php/Main_Page.
Després, C. (2002). Modélisation et conception d’un environnement de suivi pédagogique synchrone d’activités d’apprentissage à distance. Maine.
The official web-site of Moodle LMS. (n.d.). Взято з http://moodle.org/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).