МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ІСТОРІЇ

Автор(и)

  • Nataliia Shalashna
  • Volodymyr Proskunin

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197221

Ключові слова:

критичне мислення, дослідницьке навчання, історична освіта, вища освіта.

Анотація

У статті проаналізовано можливості розвитку критичного мислення студентів в умовах організації дослідницького навчання на прикладі курсу історії. Простежено принципові ознаки дослідницького навчання та визначено методологічні взаємозв’язки цих принципів із ключовими компетентностями критичного мислення. Здійснено поетапний аналіз процесу викладання в умовах дослідницького навчання та простежено, які саме навички критичного мислення формуються й розвиваються на кожному з цих етапів.  Визначено, які можливості розкриває історія як навчальна дисципліна для розвитку критичного мислення. Зокрема, відзначено поліваріативність історичного знання, сполучення  конкретного фактографічного матеріалу та можливостей його креативної інтерпретації як важливу передумову критичного мислення. Запропоновано конкретні методичні прийоми, які доцільно організовувати на кожному з етапів навчання з метою розвитку критичного мислення.

Посилання

Голобородько, В. і Гнєдашев, В. (2005). Наукова робота учнів. Програма організації науково-дослідницької діяльності учнів (с. 58-61). Харків, Україна: Основи.

Заир-Бек, С. И. и Муштавинская, И. В. (2004). Развитие критического мышления на уроке. Москва, Российская Федерация: Просвещение.

Киянко-Романюк, Л. А. (2004). Зарубіжна і національна практика розвитку критичного мислення в учнів і студентів. Вища освіта України, 4, 109–113.

Клустер, Д. (2005). Что такое критическое мышление? Критическое мышление и новые виды грамотности (с. 5-13). Москва, Российская Федерация: ЦГЛ.

Кроуфорд, А., Саул, В., Метью, С. і Макінстер Д. (2006). Технології розвитку критичного мислення учнів. Київ, Україна: Вид-во «Плеяди».

Куземко, Л. В. (2017). Проблема формування у майбутніх педагогів критичного мислення та здатності вирішувати проблеми. Молодий вчений, 3(43), 417–421.

Лиходєєва, Г. В. (2007) Навчально-дослідницькі уміння та дослідницька діяльність учнів у психолого-педагогічній літературі. Дидактика математики: проблеми та дослідження, 27, 89–94.

Любіченко, Л. В (2014). Створення сприятливого навчального середовища для розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія та правознавство, 27, 2–8.

Мороз, П. В. (2012). Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України: Методичний посібник. Київ, Україна: Педагогічна думка.

Пометун, О. І. (2012). Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія і суспільствознавство в школах України, 1, 3–7.

Пометун, О. і Сущенко, І. (2016) Основи критичного мислення: методичний посібник для учителів. Київ, Україна: Ліра.

Терно, С. (2011). Чому важливо розвивати критичне мислення учнів? Історія в школах України, 10, 30–34.

Тісліченко, О. А. (2015). Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії при вивченні діяльності історичних осіб. Таврійський вісник освіти, 3(51), 230–235.

Ткаченко, В. М. (2014). Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії як умова їхньої успішної соціалізації. Таврійський вісник освіти, 1(2), 141–151.

Ягоднікова, В. В. (2009) Застосування технології розвитку критичного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Вісник післядипломної освіти, 11, 190–196.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-29

Як цитувати

Shalashna, N., & Proskunin, V. (2019). МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ІСТОРІЇ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (11), 178–191. https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197221

Номер

№ 11 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).