ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В 2 – 4 КЛАСАХ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197219Ключові слова:
мовленнєво-комунікативна компетентність, особистість, діалогічне мовлення, монологічне мовлення, робота в парах, робота в групах, інтенція, метод проєкту, ігрові вправи, екологія, екологічна свідомість, морально-етичні якості.Анотація
Стаття присвячена розгляду особливостей формування мовленнєво-комунікативної компетентності на уроках літературного читання (2 – 4 класи). На сьогодні це досить актуальна проблема, бо цілеспрямована робота з формування мовленнєво-комунікативних якостей належить до одного з провідних навчальних завдань Нової української школи, а рівень мовленнєво-комунікативної компетентності – це свідчення особистісної розвиненості учня. На умовах реалізації останнього й робиться наголос у дослідженні, при цьому обираються художні твори, аналіз яких можна здійснювати із застосуванням різних методичних прийомів.
Так, при вивченні народної казки в 2-му класі увага зосереджується на переказуванні тексту (розвиток монологічного мовлення) та роботі в парах (розвиток діалогічного мовлення), але ставиться завдання, щоб діти обов’язково висловлювали своє ставлення до дійових осіб, що позначається на формуванні особистісної життєвої позиції. Пропонуються й завдання творчого характеру: коментар ситуації з погляду різних персонажів, зміна інтенційності, чим досягається комунікативне вміння орієнтуватися в ситуації, що виникає, зважаючи при цьому на прагнення оточуючих.
Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком» (3-й клас) здійснюється через метод проєкту, завдання якого полягає у формуванні екологічної свідомості учнів як складової частини громадянських якостей особистості.
При аналізові оповідання Гр. Тютюнника «Ласочка» (4-й клас) пропонується звернутися до ігрових вправ, які активізуватимуть інтелектуальні здібності учнів, виробляючи вміння діяти в нестандартній ситуації, із повагою ставитися до співучасника комунікації, утверджуючи вагомі моральні якості особистості.
Посилання
Артюшкіна, Л. М., Рудь О. М. (б.д.). Мовленнєва компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців. Взято з https://www.google.ru/url
Биканова, Н. (2019). Урок літературного читання, 4 клас. Початкова школа, 2, 16–18.
Бобчук, О. (2016). Напрями роботи з розвитку умінь мовленнєвої діяльності у молодших школярів. Початкова школа, 1, 9–14.
Вашуленко, О. (2017). Формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів на уроках літературного читання. Початкова школа, 8, 20–24.
Горбушко, Т. Г. (б.д.). Шляхи формування комунікативної компетентності молодших школярів у навчальній діяльності. Взято з https://vseosvita.ua/library/slahi-formuvanna-komunikativnoi-kompetentnosti-molodsih-skolariv-u-navcalnij-
dialnosti-100786.html
Державний стандарт початкової освіти. (2018). Взято з http://dano.dp.ua/attachments/article/303/Державний%20стандарт%20початкової%20освіти.pdf
Діхтяренко, Л. (2019). Урок літературного читання у 2 класі з використанням технології критичного мислення. Початкова школа, 3, 14–18.
Дмитрук, З. (2015). Дидактичні та інтелектуальні ігри під час опрацювання казок Івана Франка. Початкова школа, 6, 9–20.
Йолкіна, Л. В., Волкотруб, Г. Й. (2019). Українська мова та читання. 2 клас. Підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти. У двох частинах. Частина 2. Київ, Украъна: Генеза.
Конопельнюк, М. В. (б.д.). Формування комунікативної компетентності учнів початкових класів на уроках української мови. Взято з www.moskovskiy-ruo.edu.kh.ua/
Левицька, М. (б.д.). Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів. Взято з http://ukped.com/ukrainska-mova-ta-literatura/5709-formuvannya-movlennyevoyi-kompetentnosti-molodshykh-shkol
Ляшенко, Л. Є. (б.д.). Формування мовленнєво-комунікативних компетенцій на уроках рідної мови в початкових класах. Взято з https://naurok.com.ua/formuvannya-movlennevo-komunikativnih-kompetenciy-na-urokah-ridno-movi-v-pochatkovih-klasah-24844.html
Мовленнєва компетентність дітей. Консультація для вихователів. (б.д.). Взято з https://www.google.ru/url
Мудрик, О. (2017). Формування громадянської компетентності учнів засобами використання краєзнавчого матеріалу. Початкова школа, 12, 30–33.
Орап, М. О. (б.д.). Мовленнєва компетентність як структурний елемент мовленнєвої організації суб’єкта: теоретичний аналіз. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2009_4_12
Пономарьова, К. (б.д.). Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови. Взято з http://lib.iitta.gov.ua/8027/1/Формування_мовленнєвої_компетентності_молодших_школярів.pdf
Савченко, О. (2015). Літературне читання. 4 клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. Київ, Україна: Видавничий дім «Освіта».
Савченко, О. (2015). Метод проектів на уроках літературного читання. Початкова школа, 11, 26–31.
Савченко, О. Я. (2012). Дидактика початкової освіти: підручн. Київ, Україна: Грамота.
Савченко, О. Я. (2013). Літературне читання. Українська мова. З клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. Київ, Україна: Видавничий дім «Освіта».
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
