КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

  • Viktoriia Hrynko

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197213

Ключові слова:

цифрова гуманістична педагогіка, теорія множинного інтелекту, теорія відкритої освіти, цифрові освітні технології, проєктування цифрових освітніх технологій у навчанні майбутніх учителів початкової школи, цифрова компетентність майбутніх учителів.

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади проєктування цифрових освітніх технологій у навчанні майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних учених визначено теоретичні засади авторської концепції: цифрова гуманістична педагогіка, теорія множинного інтелекту, теорія відкритої освіти. Виокремлено важливі для концепції проєктування цифрових освітніх технологій у навчанні майбутніх учителів початкової школи ідеї та охарактеризовано базові поняття. Здійснено класифікацію цифрових освітніх технологій на основі можливостей їхнього застосування для розвитку різних видів інтелектів. Визначено та охарактеризовано основні науково-педагогічні підходи до розгляду проблеми проєктування і впровадження цифрових освітніх технологій у навчання майбутніх учителів початкової школи. У дослідженні  визначено сутність інтелектуально-множинного підходу до проєктування цифрових освітніх технологій. Описано програму реалізації авторських концептуальних ідей.

Посилання

Биков, В.Ю. (2008). Моделі організаційних систем відкритої освіти. Київ, Україна: Атіка.

Биков, В., Лещенко, М., Тимчук, Л. (2007). Цифрова гуманістична педагогіка. Київ, Україна: САММІТ-КНИГА.

Бойчук, Ю. (2014) Компетентнісний підхід як методологічна основа реформування вітчизняної сучасної вищої освіти. Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Вип. 48, 29–34.

Буркова, Л. (2015) Проектний підхід в освіті: концептуальні основи. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Вип. 2, 6–14.

Василюк, А. (2017). Теоретико-методологічні підходи до дослідження проблеми освіти дорослих. Освіта дорослих у перспективі змін: інновації, технології, прогнози: монографія. Ніжин: Вид. ПП Лисенко М.М., 8–30.

Гарднер, Г. (2007). Структура разума: теория множественного интеллекта. Москва, Российская Федерация: ООО «И.Д. Вильяме».

Іванова, В. В. (2011) Креативний підхід до навчання як засіб формування креативної особистості майбутнього вчителя. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», № 4, 46–50.

Огієнко, О. І. (2015) Підготовка викладача вищої школи в умовах магістратури: андрагогічний підхід. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, № 6 (50), 336–342.

Тимчук, Л. (2015) Цифрові наративи в навчанні майбутніх магістрів освіти: історія, реалії, перспективи розвитку: монографія. Київ, Україна: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-29

Як цитувати

Hrynko, V. (2019). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (11), 107–119. https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197213

Номер

№ 11 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).