КУРС «СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ» ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197208Ключові слова:
соціальна мережа, педагогічна діяльність, майбутні педагоги, підготовка майбутніх педагогів.Анотація
У статті розкрито практичні питання запровадження курсу «Соціальні мережі у педагогічній діяльності» в систему підготовки майбутніх педагогів. З’ясовано, що соціальні мережі надають педагогу низку нових можливостей для створення цілісного ІКТ-орієнтованого освітнього середовища, розширення ресурсної бази предметного навчання, реалізації різноаспектної педагогічної підтримки учнів, забезпечення прозорості освітнього процесу, а також для вдосконалення професійної майстерності педагога та його самореалізації. Висвітлено зміст курсу; виділено його змістові модулі, а саме: модуль «Соціальні мережі: основні поняття, історія і тенденції розвитку, порівняльна характеристика соціальних мереж загального призначення», модуль «Використання соціальних мереж в освітньому процесі», модуль «Соціальна мережа як інструмент власного професійного вдосконалення і просування педагога». Уточнено теми, розглянуті в межах змістових модулів, конкретизовано завдання, що пропонуються для самостійної роботи студентів. Схарактеризовано очікувані результати вивчення майбутніми педагогами навчальної дисципліни «Соціальні мережі у педагогічній діяльності».
Посилання
Архипова, Т. Л., Осипова, Н. В. і Львов, М. С. (2015). Социальные сети как средство организации учебного процесса. Информационные технологи в образовании, 22, 7–18.
Балик, Н. Р. (2010). Організація особистого освітнього простору засобами Інтернет офісу Google. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2: Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, 9, 102–105.
Десятов Д. Л. (2012). Використання мережевих технологій у процесі навчання історії в школі. Харків: Основа, 46, 123–127.
Згуровський, М. З., Якименко, Ю. І. і Тимофєєв, В. І. (2002). Інформаційні мережеві технології в науці та освіті. Систем. дослідж. та інформ. технології, 3, 43–56.
Лобовікова, О. О. і Мельніков, А. С. (2011). Соціальні мережі як феномен інформаційного суспільства. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 5, 154–160.
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/344/2013.
Нетворкінг. Вільна електронна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Нетворкінг/.
Одайник, С. Ф. і Тетерюк, Л. І. (2014). Використання мережених технологій у навчанні біології: теорія і практика. Таврійський вісник освіти, 4(48), 31–36.
Социальные сети в 2018 году. (б.д.). URL: https://www.web-canape.ru/business/socialnye-seti-v-2018-godu-globalnoe-issledovanie/.
У 2018 інтернет-користувачів стало 4 млрд, з них понад 3 млрд користуються соцмережами. (б.д.). URL: https://hromadske.ua/posts/u-2018-internet-koristuvachiv-stalo-4-mlrd-z-nih-ponad-3-mlrd-koristuyutsya-socmerezhami-doslidzhennya.
Шутак, М. (б.д.). 6 порад для вдалого нетворкінгу. URL: https://lviv.com/blozhenka/6-porad-yak-dlya-vdalogo-netvorkingu/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).