ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ В ІНСТИТУТАХ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • Oksana Stupak

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182198

Ключові слова:

діяльність, молодь, соціальна активність, соціальність, соціальне середовище.

Анотація

У статті представлений теоретичний аналіз та виокремлено концептуальні підходи до поняття «соціальна активність» із позицій: особистісної змістовності, способу діяльності, орієнтації на середовище. Виділено власне розуміння соціальної активності як інтегрованої особистісної діяльності людини щодо ініціювання та реалізації суспільно-корисної функції в соціальному середовищі з урахуванням вимог суспільства та особистісних ціннісних орієнтацій. Охарактеризовано поняття: «діяльність», «соціальне середовище», а також «соціальність» загалом. Виділено сфери актуалізації соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства: проектна діяльність, громадсько-політична діяльність, волонтерська та благодійна діяльність, освітньо-наукова діяльність, молодіжна політика. Представлено характеристику кожної сфери із зазначенням форм, методів і роботи з молоддю.

Посилання

Безпалько, О. (2006). Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методичні основи. Київ, Україна: Наук. світ.

Закон про освіту. Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

Звєрєва, І., Безпалько, О. та ін. (2004). Соціальна робота в Україні. Київ, Україна: Центр навчальної літератури.

Иваненков, С. (2003). Проблемы социализации современной молодежи. СПб, Российская Федерация: Буква.

Клімкіна, Н. (2009). Формування соціальної активності підлітків із неповних сімей у навчально-виховному процесі основної школи. (Дисертація канд. пед. наук). Київ, Україна: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.

Кобышева, Л. (2013). Влияние социальной активности на нравственное самоопределение студентов. Интернет-журнал «Науковедение», 4, 33–38.

Лохвицька, Л. (2017). Тлумачний словник-мінімум із соціальної педагогіки та соціальної роботи. Київ, Україна: Мандрівець.

Лях, Т. (2009). Соціально-педагогічна діяльність студентських волонтерських груп. (Дисертація доктора пед. наук). Київ, Україна: Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Павленок, П. (2001). Краткий словарь по социологии. Москва, Российская Федерация: ИНФРА.

Рижанова, А. (2015). Розвиток соціальної суб’єктності та принцип субсидіарності соціально-педагогічної діяльності. Педагогіка та психологія, 5(48), 130–141.

Таран, В., Зотов, В., Рєзанова, Н. (2009). Соціальна філософія. Київ, Україна: Центр учбової літератури.

Харченко, С. (2012). Значення категорії «соціальність» у пошуках методологічної основи розвитку сучасної соціально-педагогічної науки. Соціальна педагогіка: теорія та практика, 3, 4–13.

Чолій, С. (2010). Мотиваційно–ціннісний аспект соціальної активності молоді. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Проблеми сучасної психології, 10, 808–822.

Шалабаєва, О. (2011). Социальная активность старшеклассников в психолого-педагогической науке. Вестник ЧГПУ. Педагогика и психология, 9, 235–241.

Ямкова, К. (2011). Визначення сутності та змісту соціальної активності в науковій думці. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія педагогіка, 5, 357–365.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-04

Як цитувати

Stupak, O. (2019). ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ В ІНСТИТУТАХ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (10), 223–234. https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182198

Номер

№ 10 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).