НАПРЯМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182193Ключові слова:
ІКТ-компетентність учителя, підготовка майбутнього вчителя математики, сучасні технології, цифрові компетентності, цифрові технології.Анотація
У статті висвітлено проблему підготовки майбутніх учителів математики в умовах упровадження цифрових технологій. Розроблено й описано наступні напрямки підготовки студентів педагогічних університетів в цих умовах під час викладання дисциплін професійно-практичного циклу навчання: реалізація в рамках основної освітньої-професійної програми спеціалізованих навчальних дисциплін у вибірковій частині навчального плану; організація навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів із використанням цифрових технологій; активна аудиторна та позааудиторна самостійна робота студентів із використанням цифрових технологій; використання цифрових технологій в період педагогічної практики; залучення студентів до формування фонду мультимедійних освітніх ресурсів університету на базі MOODLE.
Посилання
Digital Competence Framework for Educators. Взято з https://ec.europa.eu/jrc/en/digcompedu
Биков, В. Ю., Спірін, О. М., Пінчук, О. П. (2017). Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Взято з http://lib.iitta.gov.ua/709026/1/
Гаврілова, Л. і Топольник, Я. (2017). Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання, 61(5), 1–14.
Глазова, В. В. і Басанець, А. С. (2019). Розвиток цифрової компетентності майбутнього вчителя інформатики. Збірник наукових праць фізико-математичного факультету ДДПУ, 9, 93–98.
Кайдан, Н. В. і Кайдан, В. П. (2017). Компетентності викладача як куратора змісту. Дистанційна освіта: регіональний вимір: матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. (С. 378–382). Слов’янськ: Витоки.
Лунячек, В. Е. (2013). Компетентнісний підхід як методологія професійної підготовки у вищій школі. Публічне управління: теорія та практика, 1, 155–162. Взято з http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2013-1/doc/4/01.pdf
Овчарук, О. В. (Ред.). (2019). Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи. Збірник тез доповідей учасників всеукраїнського науково-практичного семінару. Київ: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.
Про затвердження плану заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2017-%D1%80
Соціальна ініціатива «ІТ-школяр» (2018). Взято з https://mon.gov.ua/ua/news/mon-razom-z-it-specialistami-osvityanami-ta-biznesmenami-pracyuvatimut-nad-cifrovoyu-osvitoyu-v-shkolah-pidpisano-memorandum-z-socproektom-it-shkolyar
Цифрові компетентності (учень). Взято з https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2018/04/06/ItShk_A3-3.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
