ЗМІСТ І СТРУКТУРА ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО ПОСІБНИКА «УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ»
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182191Ключові слова:
електронний навчальний посібник, цифровий освітній ресурс, освітнє середовище, українська культура, майбутні культурологи.Анотація
Стаття присвячена актуальній проблемі – забезпеченню сучасної вищої освіти електронними навчальними засобами, що відповідає загальним тенденціям інформатизації освіти та сучасним вимогам створення цифрового освітнього середовища навчального закладу. Проаналізовано вітчизняні й зарубіжні наукові джерела, що дозволило дійти висновків про нові тенденції е-навчання останніх років: вивчення електронних навчальних засобів переважно в складі інформаційно-комунікаційного (цифрового) освітнього середовища; реалізація принципів відкритої освіти, що змінюють загальну концепцію користування електронними освітніми ресурсами та вимоги до їхнього створення; формування нового покоління цифрових освітніх ресурсів (Next Generation Digital Learning Environment).
Метою статті є аналіз змісту і структури е-посібника «Українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття», який було створено як компонент цифрового освітнього простору підготовки вчителів початкової школи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», а також як автономний навчальний посібник для фахової підготовки майбутніх культурологів. Теоретичне підґрунтя дослідження складають принцип інформатизації освіти, принцип відкритої освіти та компетентнісний підхід.
Посібник структурований у п’ять розділів відповідно до основних видів українського мистецтва, які розвивались у досліджуваний період: література і театр, архітектура та скульптура, живопис, музичне мистецтво та кінематограф. Кожен розділ уміщує стислий нарис із відомостями щодо загальних тенденцій розвитку конкретного виду мистецтва, домінантних стильових напрямів, творчі портрети діячів тієї чи тієї галузі української культури і мистецтва, посилання на відеоматеріали, список рекомендованої літератури та інтернет-джерел. Для зручності користувачів авторами підготовлено словник найуживаніших термінів (162 найменування) та іменний покажчик (284 персони). Для перевірки набутих знань розроблено тестові завдання. Виокремлено особливості побудови е-посібника як цифрового навчального засобу нового покоління: інтенсивне залучення засобів мультимедіа; реалізація принципів інтерактивності та інтеграції мистецтв.Посилання
Brown, М. (2017). The NGDLE: We Are the Architects. EDUCAUSE Review. 11 – 18. Retrieved from https://er.educause.edu/-/media/files/articles/2017/7/erm17411.pdf.
Dobbin, G. (2016). Exploring the Next Generation Digital Learning Environment: Opportunities and Challenges. Retrieved from https://library.educause.edu/resources/2016/6/exploring-the-next-generation-digital-learning-environment-opportunities-and-challenges
Inamorato dos Santos, A., Punie, Y., Castaño-Muñoz, J. Opening up Education: a Support Framework for Higher Education Institutions. JRC Science for Policy Report, 2016. EUR27938EN; DOI:10.279.1/293408.
Lynch, M. (2018). What is the Next Generation of Digital Learning Environments? Retrieved from https://www.thetechedvocate.org/what-is-the-next-generation-of-digital-learning-environments/
Биков, В. Ю. (2008). Інформатизація освіти. Енциклопедія освіти. В. Г. Кремень (Ред.). Київ, Україна: Юрінком Інтер.
Биков, В. Ю., Лапінський, В. В. (2012). Методологічні та методичні основи створення і використовування електронних засобів навчального призначення. Комп’ютер у школі та сім’ї, 2 (98), 3–6.
Видання. Основні види. Терміни та визначення понять :ДСТУ 3017: 2015. [чинний від 2016-07-01]. (2016). Київ, Україна: ДП «УкрНДНЦ». (Інформація та документація).
Волинський, В. П., Красовський, О. С., Чорноус, О. В., Якушина, Т. В. (2013). Дидактичні основи створення аудіовізуальних електронних засобів для середньої загальноосвітньої школи: монографія. Київ, Україна: Педагогічна думка.
Дем’яненко, В. М., Лаврентьєва, Г. П., Шишкіна, М. П. (2013). Методичні рекомендації щодо добору і застосування електронних засобів та ресурсів навчального призначення. Комп’ютер у школі та сім’ї, 1, 44–48.
Докука, С. В. (2013). Клиповое мышление как феномен информационного общества. Общественные науки и современность, 2. 169–176.
Карташова, Л. А., Бахмат, Н. В., Пліш, І. В. (2018). Розвиток цифрової компетентності педагога в інформаційно-освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання, 68 (6), 193–205.
Литвинова, С. Г. (2013). До питання експертизи якості електронних освітніх ресурсів. Інформаційні технології та засоби навчання, 2. Взято з http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/index#.VbfSqfntmko.
Любарець, В. (2016). Створення електронної освітньої платформи ACCENT – шлях до якісної освіти. Вища освіта України, 3, 58–63. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/vou_2016_3_10.
Машбиц, Ю. І. (Ред.). (1997). Основи нових інформаційних технологій навчання. Київ, Україна: ІЗМН.
Положення про електронні освітні ресурси від 01.10.2012 р. Взято з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12#n13.
Савченко, З. В. (2009). Стан розробки програмного забезпечення та інформаційних баз даних для навчальних закладів. Інформаційні технології і засоби навчання, 2. Взято з http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/ view/49#.VbiuG_ntmko.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).