ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ УНАОЧНЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Автор(и)

  • Yana Topolnyk

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182179

Ключові слова:

інформатизація освіти, науково-дослідницька діяльність, інформаційно-комунікаційна підтримка, інтерактивний плакат, інтелектуальна карта, інфографіка, мультимедійна презентація.

Анотація

Процеси глобалізації та інформатизації, які характеризують розвиток сучасного суспільства, запровадження цифрових технологій на всіх рівнях освіти суттєво змінюють вимоги до професійної підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, зокрема магістрів і докторів філософії в галузі освіти. Формування компетентних фахівців, які вільно орієнтуються в інформаційному просторі сучасної освіти, на високому рівні володіють інформаційно-комунікаційними технологіями, використовують їх у навчанні, професійній діяльності, під час проведення науково-педагогічних досліджень, є одним із нагальних завдань вищої освіти. У статті проаналізовано особливості використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій на етапі оприлюднення результатів педагогічного експерименту магістрами та докторами філософії в галузі освіти. Визначаючи візуалізацію одним із ефективних напрямів інтерпретації та представлення експериментальних даних науково-педагогічного дослідження поміж основних її засобів, авторка виокремлює інтерактивний плакат, інтелектуальні карти, інфографіку, мультимедійну презентацію. Вивчення інформаційно-комунікаційних технологій, спеціальних програмних засобів, вебресурсів, які можуть використовуватися для представлення результатів наукових досліджень, дозволяє висновувати, що засоби ІКТ надають сучасній наочності нового рівня естетичності й технологічності.

Посилання

Абдеев, Р. Ф. (1994). Философия информационной цивилизации. Москва, Российская Федерация: ВЛАДОС.

Белоусова, Л. И., Житенева, Н. В. (2014). Дидактические аспекты использования технологий визуализации в учебном процессе общеобразовательной школы. Інформаційні технології і засоби навчання, 2(40), 1–13.

Бровка, Н. В. (2009). Интеграция теории и практики обучения математике как средство повышения качества подготовки студентов. Минск, Беларусь: БГУ.

Бруннер, Е. Ю. (2008). Применение технологии mind map в учебном процессе. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу: матеріали міжнародної наук.-практ. конф. Ялта, Украина: РВВ КГУ, Вип. 19, Ч. 1. 50 – 53.

Булхараускене, М. (б.д.). Создание интерактивного плаката в системе Glogster. Получено с http://ru.calameo.com/books/002012888cd85461d344e

Бьюзен, Т., Бьюзен, Б. (2003). Супермышление. Минск, Беларусь: ООО «Попурри».

Бусел, В. Т. (Укл.). (2004). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь, Україна: ВТФ «Перун».

Вербицкий, А. А. (1991). Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. Москва, Российская Федерация: Высшая школа.

Вернер Ингенблек. (1996). Все о мультимедиа. Киев, Украина: BHV.

Гордєєва, А. Й. (2012). Інтелектуальні карти як засіб формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх філологів. Іноземні мови, 4(72), 51–58.

Горюнова, О. (б.д.). Медиа: История экспансий. Курс лекций. Получено с http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/3169

Пушкарь, О. І. (Ред.). (2002). Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : підручн. для студ. вищих навч. закладів. Київ, Україна: ВЦ «Академія».

Крапивенко, А. В. (2009). Технологии мультимедиа и восприятие ощущений: учеб. пособие. Москва, Российская Федерация: БИНОМ. Лаборатория знаний.

Могильна, Н. М. Створення презентацій засобами Microsoft PowerPoint. Взято з http://ru.calameo.com/read/003089023a4016b3325ca

Мультимедийные презентации. Разработка мультимедийных презентаций. Взято з http://www.weboptima.ru/6.htm/

Селевко, Г. К. (2006). Энциклопедия образовательных технологий: учебно-метод. пособие. Москва, Российская Федерация: НИИ школьных технологий.

Шлыкова, О. В. (2004). Культура мультимедиа: уч. пособие для студентов. Москва, Российская Федерация: ФАИР-ПРЕСС.

Штейнберг, В. Э. (2002). Дидактические многомерные инструменты: теория, методика, практика. Москва, Российская Федерация: Народное образование.

Эрдниев, П. М., Эрдниев, Б. П. (1986). Укрепление дидактических единиц в обучении математике: книга для учителя. Москва, Российская Федерация: Просвещение.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-04

Як цитувати

Topolnyk, Y. (2019). ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ УНАОЧНЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (10), 159–174. https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182179

Номер

№ 10 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).