ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Ellina Panasenko

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182169

Ключові слова:

толерантність, комунікативна толерантність, комунікативна толерантність практичного психолога, підструктура особистості, компоненти комунікативної толерантності практичного психолога.

Анотація

У статті розкрито актуальність проблеми формування комунікативної толерантності в майбутніх практичних психологів. Автором розглянуто сутність понять: «толерантність», «комунікативна толерантність», «комунікативна толерантність практичного психолога». Проаналізовано основні методологічні підходи щодо розуміння сутності й змісту феномена «толерантність» (психофізіологічний, інтеракційний, особистісний, гуманістичний, соціально-психологічний, ситуаційний підходи). Схарактеризовано підструктури особистості (інтелектуальна, ціннісно-орієнтована, етична, естетична, емоційна, сенсорна, енергодинамічна, алгоритмічна, характерологічна, функціональна), що обумовлюють комунікативну толерантність. Висвітлено соціально-психологічні умови формування комунікативної толерантності практичного психолога. Представлено основні соціально-психологічні способи формування комунікативної толерантності практичного психолога. У структурі комунікативної толерантності практичного психолога виокремлено функціонально пов’язані між собою та взаємообумовлені компоненти: когнітивно-пізнавальний, емоційно-ціннісний та особистісно-діяльнісний. Представлено основні психодіагностичні методики, які дають можливість визначити рівні сформованості комунікативної толерантності та психологічні чинники, що впливають на її формування.

Посилання

Асмолов, А. Г., Солдатова, Г. У., Шайгерова, Л. А. (2001). О смыслах понятия «толерантность». Век толерантности: Научно-публ. вестник. Вып.1.

Балл, Г. О. (1997). Про співвідношення принциповості і толерантності. Педагогіка толерантності, 1-2.

Бойко, В. В. (1998). Коммуникативная толерантность. Санкт-Петербург, Российская Федерация: МАПО.

Гриншпун, И. Б. (2003). Понятие и содержательные характеристики толерантности. Толерантное сознание и формирование толерантных отношений. Москва, Российская Федерация: Изд-во Московского психолого-социального института, Воронеж, Российская Федерация: Изд-во НПО «МОДЕК».

Клепцова, Е. Ю. (2004). Психология и педагогика толерантности. Москва, Российская Федерация: Академический Проект.

Лекторский, В. А. (1997). О толерантности, плюрализме и критицизме. Вопросы философии. 11.

Москаленко, В. В. (2005). Соціальна психологія. Київ, Україна: Центр навчальної літератури.

Олпорт, Г. (2003). Природа предупреждения. Век толерантности: научно-публицистический вестник. Москва, Российская Федерация: Смысл. Вып. 5.

Скок, А. Г. (2005). Особливості комунікативної толерантності викладача вищого навчального закладу. Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. Київ, Україна: Главник. Вип.26. Т. 4.

Головин, С. Ю. (Сост.). (1997). Словарь практического психолога.. Минск, Белорусь: Харвест.

Собчик, Л. Н. (1990). Диагностика межличностных отношений: модифицированный вариант интерперсональной диагностики Т. Лири. Сер. «Методы психологической диагностики». Вып. 3. Москва, Российская Федерация: ВНИИТЭМР.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-04

Як цитувати

Panasenko, E. (2019). ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (10), 127–140. https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182169

Номер

№ 10 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).