РОЛЬ РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ У СОЦІАЛЬНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182149Ключові слова:
соціальні інституції, дитина дошкільного віку, соціальна обізнаність, соціальна досвідченість, заклад дошкільної освіти, центр раннього інтелектуального розвитку, дитячий будинок.Анотація
У статті визначено роль соціальних інституцій (заклад дошкільної освіти, центр раннього розвитку дитини, дитячий будинок) у соціальному становленні особистості дитини дошкільного віку. Розкрито головну ідею статті, яка спрямована на особливе значення соціального розвитку дитини дошкільного віку в сім’ї, та умов, які створені в соціальних інституціях для ефективного процесу соціального становлення дитини дошкільного віку.
Подано аналіз наукових досліджень із зазначеної проблеми. Здійснено діагностику рівня соціальної обізнаності та соціальної досвідченості дітей дошкільного віку, які виховуються в різних соціальних інституціях. Доведено необхідність створення соціально-педагогічних умов щодо підвищення рівня соціального становлення особистості в різних умовах життєдіяльності.Посилання
Абраменкова, В. В. (2002). Социальная психология детства в контексте развития отношений ребенка в мире. Вопросы психологии, 1, 3–15.
Алєко, О. А. (2016).Формування первинного соціального досвіду дитини у процесі взаємодії суспільного і родинного виховання. (Дис. канд. пед. наук). Слов’янськ, Україна: Донбаський державний педагогічний університет.
Бех, І. Д. (2004). Виховання особистості. Київ, Україна: Либідь.
Богуш, А. М. (2008). Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі. Київ, Україна: Видавничий дім «Слово».
Варяниця, Л. О. (2006). Дитяча субкультура як фактор соціалізації молодшого школяра в навчально-виховному процесі: (Дис. канд. пед. наук). Луганськ, Україна: Національний університет імені Тараса Шевченка.
Гавриш Н., Брєжнєва О., Кіндрат І., Рейпольська О. (2015). Розумне виховання. Київ, Україна: Видавничій Дім «Слово».
Богуш, А. М., Варяниця, Л. О., Гавриш, Н. В., Курінна, С. М., Печенко, І. П. (2006). Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: монографія. Н. В. Гавриш (Pед.). Луганськ, Україна: Альма-матер.
Кононко, О. Л. (2009). Виховуємо соціально компетентного дошкільника. Київ, Україна: Світич.
Кудрявцев, В. Т., Уразалиева, Г. К. (2001). Субъект деятельности в онтогенезе. Вопросы психологии, 4, 14-29.
Кулачківська, С. Є., Ладивір, С. О. (1996). Я – дошкільник. Вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку. Київ, Україна: Нора-прінт.
Литвиненко, С. Я., Ямницький, В. М. (2002). Дитина і середовище: проблеми взаємодії. Оновлення змісту та методів навчання і виховання в закладах освіти, 22, 216-219.
Піроженко, Т., Карасьова, К. (2014). Ігрова діяльність дошкільника. Старший дошкільний вік. Київ, Україна: Генеза.
Поніманська, Т. І, Дичківська, І. М., Козлюк, О. А., Кузьмук, Л. І. (2013). Соціальний розвиток дитини: старший дошкільний вік. Київ, Україна: Генеза.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).