ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПЛИВУ ФІЗИЧНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ НА ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ХРЕБТА ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 7 – 10 РОКІВ ЗІ СКОЛІОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182144Ключові слова:
сколіоз, діти 7 – 10 років, показники функціонального стану хребта.Анотація
У статті представлені результати вивчення ефективності впливу фізичних реабілітаційних заходів на показники функціонального стану хребта дітей молодшого шкільного віку 7 – 10 років зі сколіозом. Метою дослідження було визначення рівня ефективності фізичної культури на показники, що характеризують функціональний стан хребта дітей зі сколіозом віком 7 – 10 років.
Рухова активність є потужним біологічним стимулятором життєвих функцій організму, що росте. Потреба в рухах становить одну з провідних основних фізіологічних особливостей дитячого організму й абсолютно необхідна для його нормального формування та розвитку. Встановлено, що розроблений комплекс фізичних вправ позитивно впливає на показники функціонального стану хребта в дітей із сколіозом як у хлопчиків віком 7 – 10 років, так й у дівчаток із сколіозом такого ж віку. Ефективність впливу залежить від статі та тестових показників. Так, у хлопчиків із сколіозом у віці 7 – 10 років після проведеного курсу фізичних вправ підвищується рухливість хребта вперед із положення сидячи на 10,26%, у дівчаток-однолітків із деформацією хребта – на 6,82%. Це свідчить про більшу (на 50,44%) ефективність фізичних вправ на виконання цього тесту в хлопчиків цього віку.
Так, розроблений комплекс поетапних фізичних вправ для дітей із деформацією хребта віком 7 – 10 років є новим науково обґрунтованим та ефективним у заходах із покращення функціонального стану хребта. Наступний етап дослідження – вивчити вплив розробленого комплексу фізичних вправ на показники функціонального стану хребта в дітей 11 – 14 років.
Посилання
Аршавский, И. А. (1982). Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. Москва, Российская Федерация.
Тихвинский, С. Б. и Хрущев, С. В. (Ред.). (1991). Детская спортивная медицина: руководство для врачей. Москва, Российская Федерация.
Дичко, В. В. (2017). Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років. Молодий вчений, 11, 21–25.
Дичко, В. В. і Дичко, Д. В. (2018). Розвиток фізичної підготовленості дітей з патологією зору віком 10-16 років. Молодий вчений, 10, 138–140.
Дичко, О. А. (2017). Вплив фізичних реабілітаційних заходів на корекцію реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові дітей віком 7-17 років зі сколіозом. Світ медицини та біології, 4(62), 32–35.
Лисовски, В. А. (2001). Комплексная профилактика заболеваний и реабилитация больных и инвалидов: учеб. пособие. Москва, Российская Федерация: Советский спорт.
Круцевич, Т. Ю. и Воробьев, М. И. (2005). Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. Киев, Украина.
Карпман, В. Л. (1987). Спортивная медицина. Москва, Российская Федерация: Физкультура и спорт.
Клименко, Ю. С., Пристинський, В. Н. і Пристинська, Т. М. (2005). Ефективність реалізації ігрового методу в фізичній реабілітації школярів з дефектами постави. Слобожанский научно-спортивный весник, 8, 170–173.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).