ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ В. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Автор(и)

  • Валерій Сиротенко
  • Олена Бондаренко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.9.2019.174547

Ключові слова:

жанр, морально-етична проблематика, казка, оповідання, бувальщина, фантазування, повіствування від Я, вступна бесіда, робота в парах, дискусія, рольова гра, вибіркове читання, нетривіальна ситуація, історична пам’ять, духовність.

Анотація

У статті розглядаються різноманітні літературознавчо-методичні підходи до вивчення художніх творів В. Сухомлинського, представлених у літературних читанках для 2 – 4 класів. Це твори різноманітних жанрів (казки, оповідання, бувальщина), і розміщені вони в різних розділах підручників, за якими вивчається предмет «Літературне читання» у всіх початкових класах. Отже, тексти аналізувалися з урахуванням їхньої жанрової природи, порушених у них проблем (провідним є морально-етичне спрямування творів), а також відповідності змісту розділу, у якому вони подані. Зважаючи на це, визначалися методичні форми, прийоми, ставилися конкретні завдання щодо опрацювання того чи того тексту. Цим також обумовлювалася логістика завдань, які пропонувалися.    

Так, застосовуються такі форми аналізу, як зіставлення з іншими творами (увиразнюється проблематика), з’ясування змістово-художньої ролі повіствування від першої особи, організація дискусії та проведення рольової гри при розгляді оповідань із нетривіальними проблемними ситуаціями, написання творів-роздумів, що дозволяє висловити власну думку стосовно прочитаного, поділ твору на смислові частини та встановлення логічного зв’язку між ними, виконання домашніх завдань, основаних на здійсненні пошуково-аналітичних розвідок.

Посилання

Барнич, О. В. (2009). Потенціал художньої спадщини В. О. Сухомлинського у розвитку творчих здібностей молодшого школяра. Педагогічні науки, 53, 153–156.

Бех, І. (2018). Компонентна технологія сходження зростаючої особистості до духовних цінностей. Початкова школа, 1, 5–10.

Бувальщина (б.д.). Взято з https://uk.wikipedia.org/wiki/Билиця.

Галич, О. А. (2010). Вступ до літературознавства: підручник для студ. вищ. навч. закл. Луганськ, Україна : Видавництво ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка».

Мартинюк, О. (2017). «Красиві слова і красиве діло» (Урок літературного читання за творами Василя Сухомлинського, 3 клас). Початкова школа, 9, 45–47.

Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського в сучасному науково-педагогічному дискурсі (б.д.). Взято з https://kdpu.edu.ua/pedahohiky/zahalna-informatsiia/yuvilei-vosukhomlynskoho/3356-pedagogichna-spadshchina-v-o-sukhomlins-kogo-v-suchasnomu-naukovo-pedagogichnomu-diskursi.html

Прикметна, О. (2018). Розробка уроку з позакласного читання, 2 клас. Початкова школа, 1, 30–31.

Савченко, О. (2018). Ідеї В. Сухомлинського у просторі української освіти. Початкова школа, 4, 1–3.

Савченко, О. Я. (2012). Літературне читання. 2 клас. Київ, Україна: Видавничий дім «Освіта».

Савченко, О. Я. (2015). Літературне читання. 4 клас. Київ, Україна: Видавничий дім «Освіта».

Федотенко, С. (2017). Урок з літературного читання у 4 класі. Початкова школа, 12, 23–25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-01

Як цитувати

Сиротенко, В., & Бондаренко, О. (2019). ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ В. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (9), 138–150. https://doi.org/10.31865/2414-9292.9.2019.174547

Номер

№ 9 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).