DOI: https://doi.org/10.31865/2414-9292.9.2019.174541

СОЦІАЛЬНА КРЕАТИВНІСТЬ У СТРУКТУРІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Микола Саврасов, Клим Александров

Анотація


Дослідження присвячене теоретичному та емпіричному вивченню основних психологічних особливостей прояву соціальної креативності в структурі творчих здібностей майбутніх педагогів під час професійної підготовки. Проаналізовано різні підходи до проблем творчості та креативності, особливості застосування креативного підходу до професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів; запропоновано концепцію формування і розвитку креативного мислення студентів; при цьому навчання розглянуто як процес вирішення професійно орієнтованих, розумових і творчих завдань, відповідно до якого передбачається впровадження форм і методів активного навчання майбутніх педагогів, розвиток їхньої пізнавальної самостійності в навчально-науково-дослідницькій і майбутній діяльності.

Ключові слова


креативність особистості; соціальна креативність; комунікативна креативність; творчість; майбутній педагог; самосвідомість; соціальна невизначеність; професійна підготовка; структура; чинник.

Повний текст:

PDF

Посилання


Гилфорд, Дж. (2000). Три стороны интеллекта: Психология мышления. Москва, Россия: Прогресс.

Ігнатович, О. М. (2004). Психологічні особливості творчої самодіяльності особистості як умови професійної підготовки майбутніх психологів (Автореферат кандидатської дисертації). Київ, Україна.

Єрмола, А. М. (2003). Креативність в основі моніторингу. Практична психологія і соціальна робота, 8, 71–72.

Ильиных, А. Е. (2011). Социальная креативность личности: психологическая структура. Известия Саратовского университета, Т. 11. Сер. Философия. Психология. Педагогика, 3, 76–87.

Куницына, В. Н, Погольша, В. М. (2003). Межличностное общение: учебник для ВУЗов. Санкт-Петербург, Россия: Питер.

Лучанська, В. (2007). Проблема креативності в сучасній психології. Соціальна психологія, 3, 154–161.

Макаренко, Н. М (2008). Психологічні чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. (Автореферат кандидатської дисертації). Київ, Україна.

Максименко, С. Д. (2006). Генеза здійснення особистості. Київ, Україна: «КММ».

Матюшкин, А. М. (2009). Психология мышления. Мышление как разрешение проблемных ситуаций: учебное пособие. Москва, Россия: КДУ.

Моляко, В. О (2002). Психологічна теорія творчості. Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 22, 350–357.

Розова, Т. М. (2007). Креативність як чинник розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів (Автореферат кандидатської дисертації). Київ, Україна.

Саврасов, М. В., Єрмоленко, К. В. (2016). Психологічний аналіз теоретико-методологічних передумов дослідження соціальної креативності майбутніх психологів. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки, 1(16), 188–192.

Санникова, О. П., Белоусова, Р. В. (2001). Оценка показателей коммуникативной креативности с помощью оригинальной методики. Наука i освiта, 6, 52–54.

Хомуленко, Т. Б. (2016). Зміст та розвиток креативності в освітньому просторі. Теорія і практика управління соціальними системами, 4, 35–46.

Чичук, Е. Ю. (2006). Побудительные основания социальной креативности личности (на материале социономических профессий. (Кандидатська дисертація). Краснодар, Россия.

Яковлева, Е. Л. (1996). Развития творческого потенциала личности как цель образования. Мир психологии, 2, 148–151.