СТОСУНКИ НАСТАВНИКА І ВЧИТЕЛЯ-ПОЧАТКІВЦЯ В ЯПОНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140600Ключові слова:
, наставництво, учитель-початківець, Японія, принцип «уті-сото».Анотація
У японському суспільстві міжособистісні стосунки розвиваються в межах глибинних культурно-історичних процесів. На побудову цих взаємин впливають традиційні поняття, які існують лише в Японії. Наставники відіграють значну роль у соціальнопсихологічній та професійній адаптації новопризначеного вчителя під час обов’язкової програми входження в професію, яка співпадає з випробувальним періодом. Успіх шкільної частини стажування значно залежить від міжособистісних стосунків, які сформуються між наставником і підопічним. У статті висвітлено унікальність формування їхніх взаємин під впливом складного культурного феномена «уті-сото». Метою статті є дослідження впливу культурно-історичного принципу «уті-сото» на стосунки наставника і молодого вчителя в Японії. У статті зроблено висновок, що вирішальним фактором продуктивності їхньої співпраці є сприйняття новачка досвідченим учителем, як члена своєї групи «уті», що насамперед призводить до більш довірливого характеру спілкування і дає можливість попередити можливу дезадаптацію. У разі ставлення до початківця, як до стороннього із групи «сото», настанови досвідченого вчителя перестають бути консультативними і призводять до директивного характеру стосунків. Результати дослідження дають можливість подальшого творчого використання позитивного японського досвіду з професійної адаптації вчителів у перший рік після працевлаштування.Посилання
Грикун, Ю. О. (2007). Типи комунікації в сучасному японському соціальнофілософському дискурсі. Матеріали міжнародної наукової конференції «Дні науки філософського факультету». (С. 36). Київ: Київський університет.
Гуревич, Т. М. (2007). Японская грамматика как зеркало национального менталитета. Материалы ХII международной конференции «Россия и Запад: диалог культур». (С. 26−32). Москва: МГУ. Взято с https://mgimo.ru/files/112285/114947.pdf
Гуревич, Т. М. (2005). Человек в японском лингвокультурном пространстве. Москва, Россия: МГИМО.
Алпатов, В. М., Гуревич, Т. М., Корчагина, Т. И., Нечаева, Л. Т. и Стругова, Е. В. (2013). Полвека в японоведении. Москва, Россия: Моногатари.
Пронников, В. А. и Ладанов, И. Д. (1985). Японцы (этнопсихологические очерки). Москва, Россия: Наука.
Стоногина, Ю. Б. (2012). Пространство и Время в японском бизнесе. Вестник МГИМО-Университета, 3, 148–152.
Лебедева, И. П., Маркарян, С. Б., Молодякова, Э. В., Матрусова, Т. Н. и Саркисов, К. О. (1996). Японский феномен. Москва, Россия: РИО Института Востоковедения РАН.
Asada, T. (2012). Mentoring: Apprenticeship or co-inquiry? In The SAGE Handbook of Mentoring and Coaching in Education (pp. 139−154). SAGE Publications Inc.. DOI: 10.4135/9781446247549.n10
Bright, M. (2005). Can Japanese mentoring enhance understanding of Western mentoring? Employee Relations, 27 (4), 325–339. DOI:10.1108/01425450510605679
Lassila, E. T. (2017). Tensions in the relationships. Exploring Japanese beginning teachers' stories. Finland: University of Oulu. Retrieved from http://jultika.oulu.fi/files/isbn9789526214764.pdf
Lunsford, L. G. (2016). A Handbook for Managing Mentoring Programs: Starting, Supporting and Sustaining. NY: Routledge.
Moriyoshi, N. (1996). Teacher Preparation and Teachers' Lives in Japan. Contemporary Research in the United States, Germany, and Japan on Five Education Issues. H. W. Stevenson, SY. Lee, & R. Nerison-Low (Ed.), (pp. 410–438). US: National Center for Educational Statistics.
Nohara, D. (1997). The Training Year: Teacher Induction in Japan. From Students of Teaching to Teacher of Students. Teacher Induction Around the Pacific Rim. J. Moskowitz, & M. Stephens (Ed.), (pp. 95–130). Washington, DC: U.S. Department of Education.
Shimahara, N. K., & Sakai, A. (2002). Teacher internship and culture of teaching in Japan. Education and training in Japan. T. Rohlen, & C. Bjork (Ed.), (pp. 365−379). London: Routledge.
Sugimoto, Y. (2010). An introduction to Japanese society. New York: Cambridge University Press. Retrieved from https://polpemjepangsmjhiugm2015.files.wordpress.com/2015/09/yoshio_sugimoto-an-introduction -to-japanese-society.pdf
Wong, H. K., Britton, T., Ganser, T. (2005). What the World Can Teach Us About New Teacher Induction. Phi Delta Kappan, 86 (5), 379–384. Retrieved from http://www.newteacher.com/pdf/PDK_Article_Jan05.pdf
大 崎 正 瑠 (2008). 日本・韓国・中国における「ウチ」 と「ソト」。東京経済大学 人文 自然科学論集, 125, 105−127. Retrieved from http://www.tku.ac.jp/kiyou/contents/hans/125/oosaki.pdf
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
