ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХОРЕОГРАФІЇ

Автор(и)

  • Лариса Гусаченко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140599

Ключові слова:

хореографія, хореограф, духовно-моральні цінності, професіоналізм, естетичне виховання, національно-патріотичне виховання, фізичне виховання, інтелектуальний розвиток, комунікативні технології, компетентність.

Анотація

У статті порушено проблему комплексної підготовки майбутніх педагогівхореографів. Зазначено, що хореографія позитивно впливає на психічний та фізичний стан  хореографа. Підкреслено, що мистецтво хореографії активно впливає на всі сторони розвитку особистості та  відіграє значну роль у духовно-моральному, інтелектуальному, естетичному вихованні хореографа, є невід’ємною частиною духовної культури українців. Визначено фахові функції педагога-хореографа такі, як: інформаційна, розвивальна, соціальна, орієнтаційна, дослідницька та професійна. Висвітлено необхідність розвитку професійнотворчої компетентності як фактора формування висококваліфікованого педагога-хореографа в умовах оновлення системи освіти. Розкрито особливості формування професіоналізму педагога як фактора забезпечення якості викладання хореографії.

Посилання

Білошкурський, В. С., Шалапа, С. В. і Перепелкін, В. В. (2014). Танцювальне мереживо Полтавського краю. Київ, Україна: НАКККіМ.

Ваганова, А. Я. (2004). Основы классического танца. Санкт-Петербург, Россия: «Лань».

Вантух, М. М. (2014). Сьогодення народного хореографічного мистецтва України. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково- творчої конференц «Особливості роботи хореографа в сучасному соціокультурному просторі». (С. 3−5). Київ, Україна: НАКККіМ.

Голдрич, О. (2004). Хореографія. Львів, Україна:Край.

Дем’янко, Н. (2010). Формування національної культури молоді в педагогічній спадщині В. Верховинця. Полтава, Україна: ТОВ «АСМІ».

Жиров, О. А. (2006). Історико-педагогічні основи становлення і розвитку народної хореографії в Україні другої половини ХХ ст. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка, 5, 57−65.

Зихлинская, Л. і Мей, В. (2005). Первые шаги: примеры уроков для молодых педагогов. Киев, Украина: Логос.

Кирилюк, В. М. (2007). Сучасні освітні технології в хореографічній підготовці. Ніжин, Україна: НДУ ім. М.Гоголя.

Корисько, Н. М. (2015). Хореографія як контемпорарне мистецтво: культурологічний аспекти. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 101−106.

Кривохижа, А. М. (2006). Гармонія танцю. Кіровоград, Україна: РВЦКДПУ ім. Винниченка.

Забредовський, С. Г. (2010). Методика роботи з хореографічним колективом. Київ, Україна: НАКККіМ.

Шалапа, С. В. і Корисько, Н. М. (2010). Методика роботи з хореографічним колективом. Київ, Україна: НАКККіМ.

Полятков, С. С. (2005). Основы современного танца. Ростов-на-Дону, Россия: Феникс.

Рудницька, О. (2000). Українське мистецтво у полікультурному просторі. Київ, Україна: ЕксОб.

Шевчук, А. С. (2016). Дитяча хореографія. Тернопіль, Україна: Мандрівець.

##submission.downloads##

Як цитувати

Гусаченко, Л. (2018). ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХОРЕОГРАФІЇ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (7), 221–229. https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140599

Номер

№ 7 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).