СТЕРЕОТИПНЕ ТА ІМПРОВІЗАЦІЙНЕ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Володимир Смиренський

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140592

Ключові слова:

творчість, творча діяльність, стереотипне, імпровізаційне, педагогічна діяльність.

Анотація

У статті докладно розглянуто механізм взаємодії стереотипного та імпровізаційного в педагогічній діяльності. Діяльнісний підхід до вивчення специфіки освітнього процесу дозволяє визначити його, як творчу педагогічну взаємодію «учитель – учні», що розвивається як система. У загальному вигляді розвиток цієї системи здійснюється через діалектику усталеності та мінливості, старого й нового, що виявляється як взаємодія стереотипного та імпровізаційного в педагогічній діяльності. Стереотипне полягає в жорсткості зв’язків елементів системи освітнього процесу, які спричиняють тенденцію до її стабільності; імпровізаційне передбачає варіативність усіх елементів процесу навчання і виховання, а також варіативність зв’язків між ними, завдяки якій відбувається його змінювання і розвиток. Стереотипне та імпровізаційне взаємодіють різноманітно на трьох рівнях педагогічної діяльності як системи: операційному (технологічному), цільовому і мотиваційному. Основними типами імпровізаційного розкриття можливостей стереотипів кожного рівня є відповідно стихійна імпровізація як саморегуляція технології, пошукова як оновлення способу діяльності загалом і смислова як виявлення нового значення в діяльності. На всіх рівнях стереотипне взаємодіє з імпровізаційним як інваріантна діяльнісна структура освітнього процесу та спосіб її динамічної реалізації.

Посилання

Архангельский, С. И. (1984). Лекции по теории обучения в высшей школе. Москва: Высшая школа.

Деркач, А. А. и Исаев, А. А. (1981). Педагогическое мастерство тренера. Москва: Физкультура и спорт.

Зинченко, П. И. (2010). Непроизвольное запоминание. Москва, Россия: Директмедиа Паблишинг.

Зязюн, І. А., Крамущенко, Л. В. і Кривонос, І. Ф. (1997). Педагогічна майстерність. І. А. Зязюн (Ред.). Київ, Україна: Вища школа.

Каган, М. С. (1974). Человеческая деятельность: Опыт системного анализа. Москва: Политиздат.

Катаева, М. Л. (2007). Моделирование профессиональной деятельности в процессе подготовки будущих учителей в педагогическом колледже. (Дис. канд. пед. наук). Пермь, Россия: ГОУВПО «ПГПУ».

Леонтьев, А. Н. (2004). Деятельность. Сознание. Личность. Москва, Россия: Смысл, Академия.

Нойнер, Г. (1975). Вопросы теории общего образования. Москва: Педагогика.

Рубинштейн, С. Л. (2009). Основы общей психологии. Санкт-Петербург, Россия: Питер.

Санникова, А. И. (2002). Развитие творческого потенциала школьников в образовательном процессе. (Дис. д-ра пед. наук). Оренбург, Россия: ОГПУ.

Смиренський, В. (2017). Педагогічна імпровізація вчителя музики як важливий показник його професіоналізму. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 5 (1), 265−273. Взято з http://pptma.dn.ua/files/2017/5-1/25.%20Smyrenskyi%20s.%20265-273.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-16

Як цитувати

Смиренський, В. (2018). СТЕРЕОТИПНЕ ТА ІМПРОВІЗАЦІЙНЕ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (7), 150–168. https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140592

Номер

№ 7 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).