КОГНІТИВНО-ОПЕРАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ НАУКОВОМЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФАХІВЦЯ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140585Ключові слова:
конкурентоспроможність, професійна підготовка, конкурентоспроможний фахівець, фахівець муніципальної економіки, науково-методична система, когнітивно-операційний компонент.Анотація
Підготовка конкурентоспроможного фахівця, зокрема в галузі муніципальної економіки, потребує розробки та впровадження науково-методичної системи. Когнітивно-операційний компонент, зміст якого аналізується в статті, є невід’ємним елементом запропонованої системи. Технологія формування саме когнітивно-операційного компонента конкурентоспроможності майбутніх фахівців муніципальної економіки пов’язана з поступовістю введення в програму підготовки фахівців дисциплін, зміст яких має бути скорегованим відповідно до актуалізації проблеми конкурентоспроможності. У статті наведено приклади дисциплін, що вивчаються на першому-четвертому курсі підготовки бакалавра, і які були задіяні у формуванні конкурентоспроможності майбутнього фахівця муніципальної економіки. Результати дослідження довели, що педагогічний вплив потрібно здійснювати через модульну (включення до навчальних дисциплін спеціальних тем, модулів) і доповнюючу (робота поза межами навчальних занять) моделі введення в навчальний процес інформації про конкурентоспроможність сучасного фахівця економічного профілю.Посилання
Anderson, L., & Krathwohl, D. (Eds). (2001). A taxonomy for learning, teaching, and assessing: a revision of Bloom's taxonomy of educational objectives. NewYork, USA: Longman.
Волкова, Н. П. (2018). Інтерактивні технології навчання у вищій школі. Дніпро, Україна: Ун-т ім. Альфреда Нобеля.
Завалевський, Ю. І. (2014). Теоретико-методичні засади формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця. Чернівці, Україна: Букрек.
Задорожна, Н. В. (2013). Формування комунікативної компетентності у професійній підготовці економістів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 3-4, 75–78. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2013_3-4_13
Козирєв, М. П. і Козловська, Ю. Р. (2013). Професійне становлення фахівця в умовах вищого навчального закладу. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 1, 305–313.
Козловський, Ю. М. і Козловська, І. М. (2015). Едукаційна інтегрологія. Львів, Україна: Сполом.
Маркова, О. О. (2014). Формування культури іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців машинобудівельної галузі. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 42-43. Взято з http://library.uipa.edu.ua/images/data/zbirnik/42-43/27.pdf
Резван, О. О. (2014). Формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі. Харків, Україна: Точка.
Романовський, О. Г., Шаполова, В. В., Квасник, О. В. і Гура, Т. В. (2017). Психологія тімбілдінгу. Харків, Україна: Друкарня Мадрид.
Семиченко, В. А. (2004). Проблемы мотивации поведения и деятельности человека. Київ, Україна: Миллениум. 11. Туркот, Т. І. (2011). Педагогіка вищої школи. Київ, Україна: Кондор.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).