ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ

Автор(и)

  • Максим Ябуров

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.353741

Ключові слова:

міжкультурна комунікація, онлайн-взаємодія, цифровий етикет, інформаційний обмін

Анотація

У статті розглянуто особливості трансформації міжкультурної комунікації в умовах цифрової епохи. Обґрунтовано, що стрімкий розвиток цифрових технологій, соціальних мереж і платформ дистанційної взаємодії суттєво змінює форми, канали та динаміку міжкультурного спілкування. Проаналізовано ключові тенденції цифровізації комунікативних процесів, зокрема зростання швидкості інформаційного обміну, зменшення ролі традиційних невербальних сигналів та поширення нових форматів онлайн-взаємодії. Визначено основні виклики цифрової міжкультурної комунікації, серед яких – ризики семантичних викривлень, різне трактування цифрового етикету, мовні бар’єри попри використання автоматизованого перекладу та ефект контекстного зсуву. Окреслено перспективи розвитку міжкультурної комунікативної компетентності в умовах цифрового середовища та підкреслено необхідність формування цифрової міжкультурної грамотності як важливої складової професійної підготовки сучасної особистості.

Посилання

Атрощенко, Т. О. (2016). Теоретичні основи процесу формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців: зарубіжний досвід. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота, (2(39)), 11–14.

Лилик, М. В. (2023). Підходи до формування міжкультурної компетентності фахівців публічного управління. Демократичне врядування, 2(32), 137–147. https://doi.org/10.23939/dg2023.02.137

Пришляк, О. Ю. (2019). Формування міжкультурної компетентності студентів у закладах вищої освіти. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII(84), Issue 207, 35–38.

Резунова, О. С. (2021). Міжкультурна компетентність як необхідна складова професійної компетентності сучасного фахівця. Scientific Review, 1(73), 28–40.

Рембач, О. О. (2017). Формування міжкультурної компетентності майбутніх юристів у процесі навчання іноземної мови. Університетські наукові записки, (63), 387–400.

Томашевська, І. (2023). Формування міжкультурної компетентності: проблеми використання інноваційних методів навчання. Acta Paedagogica Volynienses, (6), 19–23. https://doi.org/10.32782/apv/2023.6.3

Філіппова, І. Ю. (б. р.). Формування та розвиток міжкультурної компетентності як важливе завдання університетської освіти. INFORUM. URL: https://www.inforum.in.ua/conferences/12/8/56

Шуляков, І. М., Зінченко, О. А., Колодіна, Л. С. (2024). Дослідження значення та методів формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 2(30), 1448–1458.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-25

Як цитувати

Ябуров, М. (2025). ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (24), 442–449. https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.353741

Номер

№ 24 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Максим Ябуров

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).