АНАЛІЗ ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350932Ключові слова:
штучний інтелект, інструменти штучного інтелекту, наукова діяльність, майбутні доктори філософіїАнотація
Вивчення можливостей штучного інтелекту, дотримання правил його використання, надання здобувачам освіти міцних знань у цій сфері, розвиток ШІ-грамотності та ШІ-компетентності – ці питання залишаються наразі надзвичайно актуальними. Проблемне поле охоплює й питання залучення інструментів ШІ до наукової діяльності у вищій школі. Незважаючи на значну увагу з боку науковців до проблеми використання інструментів штучного інтелекту в освіті та наукових дослідженнях, проблема практичного застосування ШІ в роботах здобувачів освіти третього (освітньо-наукового) рівня залишається недостатньо дослідженою. Для узагальнення основних напрямів використання інструментів штучного інтелекту в наукових дослідженнях аспірантів було відібрано й проаналізовано низку наукових розвідок, дотичних до цієї проблеми. Відзначено, що науковці аналізують різні аспекти, зокрема: автоматизований зворотний зв’язок (корекція мовних помилок, базова оцінка логіки), генерація навчальних матеріалів, побудова адаптивних траєкторій, чат-асистенти для студентів і викладачів, інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень (адміністрування, прогнозування ризику відрахування), нові алгоритми пошуку плагіату та ін. Виокремлено шість ключових напрямів використання ШІ в науковій діяльності майбутніх докторів філософії: розробка ідей та дизайн дослідження, розробка та структурування контенту, огляд та синтез літератури, управління даними та їхній аналіз, редагування, рецензування та підтримка публікацій; комунікація, інформаційно-просвітницька робота та дотримання етичних норм.
Посилання
Бородієнко, О., Драч, І., Базелюк, Н., Петроє, О., Регейло, І., Базелюк, О., & Слободянюк, О. (2025). Можливості і ризики використання штучного інтелекту в дослідженнях: контекст українських університетів. Інформаційні технології і засоби навчання, 105(1), 125-143. https://doi.org/10.33407/itlt.v105i1.5794.
Воротникова, І., Дзябенко, О., Морзе, Н. (2025). Виклики впровадження персоналізованого навчання з використанням штучного інтелекту у вищій освіті. Information Technologies and Learning Tools, 105 (1), 144–157. doi:10.33407/itlt.v105i1.5893.
Гуралюк, А. Г. (2023). Штучний інтелект як інноваційна інформаційна технологія у педагогічних дослідженнях (аналітичний огляд). Аналітичний вісник у сфері освіти й науки: довідковий бюлетень ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, 18, 67–79. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/739798/1/VNIASO-AHS%20of%20Edu%26Sci-RB-18-2023-67-79.pdf.
Доценко, С., Собченко, Т. (2024). Імплементація штучного інтелекту в наукове середовище закладів вищої освіти України. Новий колегіум. Науковий інформаційний журнал, 1(113). DOI:10.34142/nc.2024.1.11.
Коломієць, А., Кушнір, О. (2023). Використання штучного інтелекту в освітній та науковій діяльності: можливості та виклики. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 70, 4557. DOI: 10.31652/2412-1142-2023-70-45-57.
Полоневич, О. В., Морозова, С. В., Аверічев, І. М., Полоневич, А. П. (2024). Використання штучного інтелекту в організації наукових досліджень. Зв’язок, 3, 36. DOI: 10.31673/2412-9070.2024.030306.
Тронь, Т.В., Макатер, С.В., Перетяга, Л.Є., Коновалов, О.Ю. (2024). Інтеграція штучного інтелекту в освітню та наукову діяльність. Інноваційна педагогіка, 77, 289294. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/77.57.
Spivakovsky, O. V., Omelchuk, S. A., Kobets, V. V., Valko, N. V., Malchykova, D. S. (2023). Institutional policies on artificial intelligence in university learning, teaching and research. Information Technologies and Learning Tools, 97(5), 181–202. https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5395
Golan, R., Reddy, R. , Muthigi, A. & Ramasamy, R. (2023). Artificial intelligence in academic writing: a paradigm-shifting technological advance. Nature Reviews, 20(6), 327328. https://doi.org/10.1038/s41585-023-00746-x.
Khalifa, M. , Albadawy, M. (2024). Using artificial intelligence in academic writing and research: An essential productivity tool. Computer Methods and Programs in Biomedicine Update, 5. https://doi.org/10.1016/j.cmpbup.2024.100145
Meyer, J.G., Urbanowicz, R. J. et al. (2023). ChatGPT and large language models in academia: opportunities and challenges. BioData Mining, 16 (1). https://doi.org/10.1186/s13040-023-00339-9.
Madanchian, M., Taherdoost, Н. (2025). Decision-making criteria for AI tools in digital education. Digital Engineering, 7. https://doi.org/10.1016/j.dte.2025.100069
Wagner, G., Lukyanenko, R.and Pare, G. (2022). Artificial intelligence and the conduct of literature reviews. Journal of Information Technology, 37(2), 209–226. https://doi.org/10.1177/02683962211048201
Bittle, K., El-Gayar, O. (2025). Generative AI and Academic Integrity in Higher Education: A Systematic Review and Research Agenda. Information. Advancing Educational Innovation with Artificial Intelligence, 16(4), 296. DOI: https://doi.org/10.3390/info16040296
Yusuf, A., Pervin, N., Román-González M. (2024). Generative AI and the future of higher education: a threat to academic integrity or reformation? Evidence from multicultural perspectives. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 21. https://doi.org/10.1186/s41239-024-00453-6
Lee, A., Kim, Y., Gómez-Ramos, M. (2025). AI in STEM Higher Education Research: A Meta-Analysis of Effectiveness and Adoption (2016-2024). International Journal of STEM Education, 12, 25. DOI: 10.1186/s40594-025-00333-7
Carrasco-Aguilar, Á., Camacho-Ruiz, M., Parra Meroño, M.C., Carmona Martínez, M.M. (2025). AI Ethics in Higher Education Content Creation. Impacts of Information and Communication Technology: 22nd International Conference, ETHICOMP 2025, Lisbon, Portugal, September 17–19, 2025, Proceedings, 252262. https://doi.org/10.1007/978-3-032-01429-0_22
Twabu, K. (2025). Investigating schumpeter’s innovation theory in the context of AI in higher education research. Discover Education, 4, 389. https://doi.org/10.1007/s44217-025-00855-2
Ally, M., Mishra, S. (2024). Policies for Artificial Intelligence in Higher Education: A Call for Action. Canadian Journal of Learning and Technology, 50(3). https://doi.org/10.21432/cjlt28869
Ravšelj, D. et al. (2025). Higher education students’ perceptions of ChatGPT: A global study of early reactions. PLоS ONE, 20(2), e0315011. DOI: 10.1371/journal.pone.0315011
Artificial intelligence and creativity. Report of the Special Rapporteur in the field of cultural rights, Alexandra Xanthaki. United Nations. General Assembly. 30.07. 2025. URL: https://docs.un.org/en/A/80/278
Luo (Jess), J. (2024). A critical review of GenAI policies in higher education assessment: a call to reconsider the “originality” of students’ work. Assessment & Evaluation in Higher Education, 49(5), 651–664. https://doi.org/10.1080/02602938.2024.2309963
Dadson, Y.A., Mohammed, Z., Hussein, B., Armah, Y.E., Kumi-Yeboah, A. (2025). Ethics and Privacy in AI Education: Prospects and Challenges in Higher Education. In: Adarkwah, M.A., Amponsah, S., Huang, R., Thomas, M. (eds) Artificial Intelligence and Human Agency in Education: Volume One. Future Education and Learning Spaces. pp 215–242. https://doi.org/10.1007/978-981-96-7937-9_10
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
