РАМКА ШІ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350929Ключові слова:
професійна підготовка вчителя початкових класів, ШІ-компетентність, професійний стандарт, цифрова компетентність, людиноцентричний підхід, етика штучного інтелекту, UNESCOАнотація
Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту зумовлює необхідність переосмислення вимог до професійної компетентності педагогів, зокрема вчителів початкових класів. Стаття присвячена компаративному аналізу Рамки ШІ-компетентності вчителів UNESCO (AI Competency Framework for Teachers, 2024) та Професійного стандарту вчителя початкових класів України (2020) з метою виявлення точок дотику, розбіжностей та прогалин у визначенні вимог до цифрової підготовки педагога. Рамка UNESCO структурована як двовимірна матриця, що включає пʼять аспектів компетентності (людиноцентричне мислення, етика ШІ, основи та застосування ШІ, ШІ-педагогіка, ШІ для професійного розвитку), які розвиваються через три рівні прогресії. Професійний стандарт визначає тринадцять професійних компетентностей, серед яких найбільш релевантною є інформаційно-комунікаційна компетентність, проте вона сформульована загально, без конкретизації щодо штучного інтелекту. Дослідження виявило шість категорій розбіжностей: рівень деталізації, технологічний фокус, ціннісні акценти, трактування етичних питань, розуміння критичного мислення та підхід до професійного розвитку. Найбільш суттєвою прогалиною є відсутність у професійному стандарті аспекту людиноцентричного мислення, що формує світоглядні засади використання ШІ в освіті. Результати свідчать про необхідність суттєвого доповнення професійного стандарту специфічними компонентами ШІ-компетентності з урахуванням вікових особливостей здобувачів початкової освіти та особливої відповідальності вчителя початкових класів за формування базових ставлень дітей до технологій та цифрового світу.
Посилання
Биков, В. Ю. (2008). Моделі організаційних систем відкритої освіти. Наукова монографія. Атіка.
Биков, В. Ю., & Лещенко, М. П. (2016). Цифрова гуманістична педагогіка відкритої освіти. Теорія і практика управління соціальними системами, 4, 115-130.
Кабінет Міністрів України. (2018). Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» від 21 лютого 2018 р. № 87. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF
Кабінет Міністрів України. (2020). Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80
Литвинова, С. Г. (2016). Теоретико-методичні основи проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу [Докторська дисертація, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України].
Міністерство освіти і науки України. (2016). Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа». https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. (2020). Наказ "Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»» від 23 грудня 2020 року № 2736. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20
Носенко, Ю. Г., & Суховірський, О. В. (2021). Підготовка майбутніх учителів до використання систем штучного інтелекту в освітньому процесі. Інформаційні технології і засоби навчання, 81(1), 195-211. https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.4221
Пінчук, О. П., & Соколюк, О. М. (2019). Синтез знань та створення нових цифрових реальностей: досвід ІІТЗН НАПН України. Інформаційні технології і засобі навчання, 70(2), 274-292. https://doi.org/10.33407/itlt.v70i2.2845
Спірін, О. М. (2009). Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів інформатики за кредитно-модульною системою [Докторська дисертація, Житомирський державний університет імені Івана Франка].
European Commission, Joint Research Centre. (2017). DigCompEdu: European Framework for the Digital Competence of Educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
European Parliament and Council. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L 2024/1689.
Holmes, W., Bialik, M., & Fadel, C. (2019). Artificial intelligence in education: Promises and implications for teaching and learning. Center for Curriculum Redesign.
Luckin, R., & Cukurova, M. (2019). Designing educational technologies in the age of AI: A learning sciences-driven approach. British Journal of Educational Technology, 50(6), 2824-2838. https://doi.org/10.1111/bjet.12861
Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu (Y. Punie, Ed.). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Selwyn, N. (2019). Should robots replace teachers? AI and the future of education. Polity Press.
UNESCO. (2019). Beijing Consensus on Artificial Intelligence and Education. UNESCO Publishing. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000368303
UNESCO. (2024). AI Competency Framework for Teachers. UNESCO Publishing. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000389952
Williamson, B. (2021). Making markets through digital platforms: Pearson, edu-business, and the (e)valuation of higher education. Critical Studies in Education, 62(1), 50-66. https://doi.org/10.1080/17508487.2020.1737556
Zawacki-Richter, O., Marín, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(1), Article 39. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
