СТРУКТУРА МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350683Ключові слова:
математичні здібності, структура математичних здібностей, професійна підготовка вчителя, НУШ, мотиваційно-ціннісний аспектАнотація
У статті теоретично обґрунтовано структуру математичних здібностей учнів початкової школи в контексті реалізації положень Нової української школи та формування математичної компетентності як ключової. У межах постановки проблеми визначено суперечність між зростанням вимог до математичної підготовки учнів і недостатньою системністю підходів до розвитку математичних здібностей у освітньому процесі. Здійснено аналіз наукових джерел, у якому висвітлено підходи українських та іноземних дослідників до структури, компонентів і психолого-педагогічних механізмів розвитку математичних здібностей. Виокремлено багатокомпонентну структуру здібностей, що включає когнітивний (логічне мислення, аналіз, синтез, абстрагування), операційно-практичний (обчислювальні навички, робота з алгоритмами та математичними моделями), креативний (нестандартний підхід, генерація рішень) та мотиваційно-ціннісний компоненти.
У результатах дослідження подано авторське трактування структурних елементів математичних здібностей, визначено їхні функції та показники сформованості, а також окреслено вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи з урахуванням цих компонентів. Обґрунтовано необхідність інтеграції змістових, методичних і цифрових підходів у процес підготовки педагога.
У висновках підкреслено значення комплексного підходу до формування готовності вчителя початкових класів до розвитку математичних здібностей учнів та визначено напрями подальших досліджень, зокрема розроблення діагностичного інструментарію, методик формування окремих компонентів здібностей і впровадження інноваційних і цифрових ресурсів у навчання математики молодших школярів.
Посилання
Голодюк, Л. С. (2018). Навчальні математичні здібності: сутність, типологічна ієрархія, структурна організація. Журнал Східно‑європейського педагогічного університету. URL: https://library.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/02/APPMO_111_2018.pdf
Глобін, О. І., Бурда, М. І., Васильєва, Д. В., Волошена, В. В., Вашуленко, О. П., Мацько, Н. Д., & Хмара, Т. М. (2015). Компетентнісно‑орієнтована методика навчання математики в основній школі. Нац. акад. пед. наук, Ін‑т педагогіки. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/POSIBNYK-Kompetentnisno-oriientovana-metodyka-navchannia-matematyky-v-osnovniy-shkoli.pdf
Документ МОН України. (2018). Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої освіти. Київ: МОН. https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2018/12/12/11/20-11-2018rekviz.pdf
Запорожченко, Т. П. (2018). Формування математичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів засобами інноваційних технологій (канд. пед. наук, Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка). Електронний архів: Е‑repository ЧНПУ. https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2789/1/aref_Zaporozhchenko.pdf epub.chnpu.edu.ua
Іщенко, Л. В., & Журавко, Т. В. (2019). Психолого-педагогічні особливості формування логіко‑математичних компетенцій старших дошкільників. Вид‑во НПУ імені М. П. Драгоманова. URL: https://enpuir.udu.edu.ua/entities/publication/a2a72d54-75f2-4672-8a6e-2e2b5804eab4
Кузьменко, О. (2022). Розвиток математичних здібностей учнів початкової школи: теорія та практика. Київ: Освіта.
Міністерство освіти і науки України. (2018). Нова українська школа: концепція та принципи впровадження. Київ: МОН.
Негуляєва, А. (2023). Психологічні чинники формування математичної компетентності. Український педагогічний журнал, 4, 131–136. DOI: 10.32405/2411-1317-2023-4-131-136 URL: https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/716
Петренко, М. (2021). Математичне мислення та креативність у початковій школі. Журнал «Початкова школа», 4(12), 45–54.
Полат, О. (2021). Методи розвитку математичних здібностей у школярів. Харків: Ранок.
Станіславська, К. В. (2022). Психологія математичних здібностей учнів початкової школи. Київ: Освіта.
Теровець, Н. С. (2023). Розвиток логічного мислення школярів на уроках математики. Наукові записки молодих учених. URL: https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/SNYS/article/view/2020
Хижняк, І., Сухоручко, К. (2025). Математична обдарованість та математичні здібності учнів початкової школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 23(2), 191–200.
Цегельник, Т. (2024). Особливості формування математичних здібностей у дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Молодь і ринок. DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301656 URL: https://mir.dspu.edu.ua/article/view/301656
Kilpatrick, J., Swafford, J., & Findell, B. (2021). Adding it up: Helping children learn mathematics. Washington, DC: National Academies Press. https://doi.org/10.17226/9822
Leikin, A., & Berman, A. (2020). Mathematical creativity and mathematical giftedness. Cham, Switzerland: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-35116-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).