СТРУКТУРА ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350680Ключові слова:
емоційна готовність, емоційний інтелект, резильєнтність, самоідентифікація, вчитель початкових класів, підготовка вчителя початкових класів, початкова школаАнотація
В умовах сучасної соціально-політичної турбулентності, нестабільності ринку праці та поглиблення економічної кризи, зумовлених наслідками збройної агресії російської федерації проти України, особливої актуальності набуває проблема кадрового забезпечення освітньої сфери висококваліфікованими фахівцями. Сучасний педагог має характеризуватися сформованими компетентностями у сфері врегулювання конфліктів, побудови екологічно безпечних міжособистісних взаємин, високим рівнем соціальної обізнаності, асертивності, психологічної резильєнтності, здатності до безперервного самонавчання та розвитку, а також емпатійності як ключової складової професійної діяльності.
У зазначених умовах особливо актуальною є необхідність не лише у трансформації вітчизняної освітньої парадигми від знаннєвої до компетентнісної, а й у зосередженні уваги на цілеспрямованому розвитку soft skills як комплексу універсальних умінь, що забезпечують ефективну професійну реалізацію педагога в умовах високої динаміки та соціальної непередбачуваності. Очікуваним результатом такої модернізації є не лише підвищення якості професійної підготовки, але й формування у педагогів життєво значущого досвіду, що зумовлює адекватне ціннісне ставлення до суспільних трансформацій, сприяє консолідації внутрішньої психологічної стійкості та підвищує емоційну готовність до ефективного функціонування у мінливих соціокультурних умовах.
У статті проаналізовано науково-методичні дослідження з питання складників поняття емоційної готовності педагога та розкрито сутність понять емоційного інтелекту, професійно-педагогічної самоідентифікації, резильєнтності. Було розглянуто сучасні наукові підходи до розуміння соціальних навичок, емпатії, самоусвідомлення, саморегуляції, позитивно-активного ставлення до професійної діяльності, високої мотивації до педагогічної творчості, гнучкості. Проаналізовано дослідження українських та зарубіжних науковців, що висвітлюють значущість розвитку емоційної готовності в умовах підготовки майбутніх педагогів. Виокремлено складники емоційної готовності, які відіграють важливу роль у становленні вчителя початкових класів.
Посилання
Андрющенко, Г., Новацька, К. (2021). Емпатійне спілкування в педагогічному колективі. Бровари. URL: http://surl.li/ycmeae
Ассонов, Д., Хаустова, О. (2019). Розвиток концепції резилієнсу в науковій літературі протягом останніх років. Психосоматична медицина та загальна практика, № 4 (4). URL: https://uk.emedjournal.com/index.php/psp/article/view/219
Басюк, Н. (2025). Проблема розвитку емоційної гнучкості в здобувачів спеціальності 013 початкова освіта : педагогічний аспект. Перспективи та інновації науки, № 2 (48). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-2(48)-166-177
Батура, Д. (2025). Емоційна готовність вчителя початкових класів до професійної діяльності. Професіоналізм педагога : теоретичні й методичні аспекти, № 23, 1. Слов’янськ. 157–167. DOI: 10.31865/2414-9292.23.2025.334065
Бердо, Р. (2019). Теоретичні аспекти визначення поняття «самоідентифікація студентства». Проблеми інженерно-педагогічної освіти, № 62. URL: http://info.dgu.edu.ua/bitstream/123456789/1017/1/admin-ojs3%2C%2B12%20%281%29.pdf
Боришевський, М. (1993). Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат. Знання. Київ. 223.
Вайсбах, X., Дакс, У. (1998). Емоційний інтелект. Душа і тіло. Лік Прес. 160.
Височан, З., Височан, Л., Савчук, Б. (2022). Формування когнітивної гнучкості як базової компетентності майбутнього педагога: педагогічний експеримент. Нова педагогічна думка, № 1 (109). Івано-Франківськ. 55–60. DOI: 10.37026/2520-6427-2022-109-1-55-60
Гоулман, Д., Бояціс, Р., Маккі, Е. (2015). Емоційне лідерство. Мистецтво керування людьми на основі емоційного інтелекту. Вид–во Альпіна Паблішер. 302. URL: https://www.empatia.pro/deniel-goulman-emotsijne-liderstvo-mystetstvo-keruvannya-lyudmy-na osnovi-emotsijnogo-intelektu/
Гудзь, О. (2020). Методи розвитку художньої емпатії у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, випуск 4, № 133, 71–78. DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-4-9
Державний стандарт початкової освіти. (2019). Київ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text
Дубовик, К. (2021). Етика педагогічного спілкування як фактор професійності сучасного педагога : кваліф. роб. Полтава. URL: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/10096
Зливков, В. (2007). Ідентифікація та самоідентифікація як первинні та вторинні чинники саморозвитку особистості педагога. URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/354dd8b2-7b13-479f-83ab-520c03f19c5d/content
Клименко, А. (2020). Шляхи розвитку емоційного інтелекту учасників освітнього процесу. ΛΌГOΣ. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/6130
Кокун, О., Мельничук, Т. (2023). Резилієнс–довідник : практичний посібник. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/734632/1/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf
Концепція Нової української школи (Міністерство освіти і науки України). (2016). Київ. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Котик, Т. (2020). Емоційний інтелект учителів початкової школи. Гірська школа українських Карпат. 14–19. DOI: 10.15330/msuc.2020.23.9-13
Лаас, М. (2020). Структурно-динамічна модель розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці. Social and Economic Aspects of Education in Modern Society. Житомир. 51–55. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25122020/7312
Лисечко, М. (2021). Психологічні механізми взаємозв’язку емоційно-вольової саморегуляції та рольової компетентності студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки, 77–90. DOI https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-9
Ловгись, О. (2022). Психологічні особливості саморегуляції поведінки у майбутніх педагогів у процесі професійного становлення. Психологічні перспективи № 39. Тернопіль. 257–269. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-log
Майданник, О. (2023). Форування соціальної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Молодий вчений, № 113,1. 40–44. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-113.1-10
Максим, О. (2019). Емпатійна поведінка вчителя як запорука професійного успіху. Київ. URL: http://surl.li/kuqejp
Матвієнко, Ю. (2007). Самоконтроль як складова розвитку особистості студента. URL: https://surl.li/orcaco
Машталер, К. (2023). Психологічні особливості розвитку емпатії у вчителів в умовах війни : кваліф. роб. Хмельницький. URL: http://surl.li/uokghv
Москаленко, В. Максьом, К. (2019). Емоційний інтелект: характеристика феномену та його структурні складові. Актуальні проблеми психології, № 12. Психологія творчості, № 25. 203–211. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v12/i25/24.pdf
Павлишина, Н. Кузава, І. (2024). Стресостійкість в умовах воєнного стану як компонент професійної компетентності майбутніх спеціальних педагогів. Інклюзія та суспільство, 2 (7). DOI: https://doi.org/10.32782/2787-5137-2024-2-6
Про освіту (Закон України). № 3505-IX. (2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Самодумська, О., Самойленко, О., Матвєєв, К. (2023). Самоідентифікація у професійній підготовцімайбутніх педагогів. Імідж сучасного педагога, №2 (209). Полтава. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-2(209)-55-61
Совгіра, С. (2017). Саморегуляція як основа успіху майбутнього вчителя. Умань. 160–165. URL: https://library.udpu.edu.ua/library_files/ukr-turkmen_visnuk/2017_1/27.pdf
Соломка, Е., Хома, Т., Олійник, В., Хлопек, А. & Іваць, О. (2020). Емоційно-вольові якості вчителя як детермінанти самореалізації. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VIII (92). Ужгород. 65–68. URL: https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/04/Emotional-volitional-qualities-of-the-teacher-as-determinants-of-self-realization-E.-T.-Solomka-T.-V.-Homa-V.-V.-Oliynyk-A.-B.-Khlopek-O.-M.-Ivats.pdf
Agrawal, S., Wigert, B. (2018). Employee Burnout, Part 1: The 5 Main Causes. URL: https://www.gallup.com/workplace/237059/employee-burnout-part-main-causes.aspx
Gardner, H., Fischman, W. (2022). The Real World of College: What Higher Education Is and What It Can Be. The MIT Press. Cambridge, Massachusetts. URL: https://www.therealworldofcollege.com
Sala, A., Punie, Y., Garkov, V. & Cabrera Giraldez, M. (2020). LifeComp: The European Framework for Personal, Social and Learning to Learn Key Competence. Luxembourg. DOI:10.2760/302967
Salovey, P. Mayer, J. D. (1993). The Intelligence of Emotional Intelligence. Intelligence. 17. 433–442. URL: https://eclass.hmu.gr/modules/document/file.php/IP-ERLSF116/Mayer-Salovey.1993-libre.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
