СИНЕРГІЯ ПРИРОДИ, МУЗИКИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: ШЛЯХИ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОБУВАЧА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350677Ключові слова:
терапевтичний вплив, природа, музичне мистецтво, художнє слово, інтеграція, творчість, особистість, креативність, казкотерапія, травматичні переживання, стресостійкість, емоційне відновленняАнотація
У статті представлено аналіз інструментів терапевтичного впливу на особистість природного оточення, музичного мистецтва та художньої літератури, узагальнено поняття «природотерапія», «музична терапія», «казкотерапія», як засобів покращення фізичного та психоемоційного здоров’я здобувачів початкової освіти. Окреслено аспекти впровадження природотерапії, казкотерапії та музичної терапії, як ефективних здоров’язбережувальних технологій, розглянуто перспективи їх синергії та інтеграції у навчально-педагогічну роботу закладу загальної середньої освіти. Проаналізовано світовий досвід застосування арттерапевтичних практик, їх впливу на фізичне та психоемоційне здоров’я. Охарактеризовано стани особистості, які потребують корекції за допомогою терапевтичного впливу природного середовища, музичного мистецтва та художньої літератури. Запропоновано систему освітніх оздоровчих заходів, орієнтованих на профілактичний, адаптивний, реабілітаційний результат. Особливу увагу приділено впливу методів здоров’язбереження на психоемоційний стан, на зниження рівня тривоги, посттравмівного стресу та депресії, на розвиток творчих здібностей здобувачів початкової освіти засобами активної взаємодії учнів з навколишнім світом природи, з творами музичного мистецтва та художньої літератури. Представлено рекомендації щодо використання методів взаємодії здобувачів освіти з природою, надано приклади музичних творів і творів художньої літератури та охарактеризовано специфіку їх застосування в освітньому процесі.
Посилання
Байдик, В. В., Бондарук, Ю. С., Гніда, Т. Б., Гопкало, Ю. П., Корнієнко, І. О., Лунченко, Н. В., Луценко, Ю. А., Мороз, Р. А., & Ткачук, І. І. (2020). Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження) (В. Г. Панка & І. І. Ткачук, Ред.). Ніка-Центр.
Василевська, О. & Дворніченко, Л. (2020). Казкотерапія як засіб психологічної роботи з різними віковими категоріями. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 6, 24–31. https://doi.org/10.30970/2522-1876-2020-6-4.
Вашуленко, О. В. (2019). Емоційно-ціннісний розвиток молодших школярів на уроках літературного читання. У VІІ Волошинські читання «Шкільна мовно-літературна освіта: традиції і новаторство»: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ, 17 травня 2019 р. (с. 277–283). Київ: УОВЦ «Оріон».
Добровольська, Р. О. (2023). Інтегративний та дослідницький підхід як елементи методологічної підготовки фахівців мистецького спрямування до застосування музичної терапії у професійній діяльності в країнах Європи та США. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 93, 44–48. https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/db2f5b5e-f0f3-466f-acd8-93abe99c914e/content.
Замелюк, М. І., Магдисюк, Л. І., & Ольхова, Н. В. (2018). Арттерапія як засіб творчої самореалізація особистості. Психологія: реальність і перспективи, 10, 50–57. https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.93.
Карапетрова, О. В. (2020). Використання методів арт-терапії у роботі психолога з корекції тривожних станів особистості. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія», 2(20), 34‒41. https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2020/2/5.pdf.
Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Наказ Міністерства освіти і науки України № 527 (2022, червень 06). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text.
Корягіна, Н. В. & Прудка, В. В. (2024). Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до розвитку соціально-емоційних навичок у молодших школярів. У К.С. Волкової, О.І. Рассказової, & М.В. Білозерової (Ред.), Інтеграція соціально-емоційного навчання в освіту і соціальну роботу в контексті інклюзивного та недискримінаційного підходів: матеріали ХІІ наук.-практ. семінару за участі міжнародного експертного кола, 26 листопада 2024 р. (с. 78–81). Харків.
Крушинська, Н., Когут, І., & Матвєєв, С. (2022). Соціальні наслідки війни в Україні та роль адаптивної фізичної культури в їх подоланні. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 89–93. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.3.89-94.
Мельник, А. П., Мушкевич, М. І., & Федоренко, Р. П. (2016). Психологічна допомога учасникам АТО та їх сім’ям: колективна монографія (М. І. Мушкевич, Ред.). Вежа-Друк.
Мірошниченко, О. А. (2024). Арт-технології: навчально-методичний посібник. ТОВ «Видавничий дім Бук-Друк».
Про освіту. Закону України № 2145-VIII (2017, вересень 05). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
Про повну загальну середню освіту. Закону України № 463-IX (2020, січень 16). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984.
Савелюк, Н. (2022). Переживання стресу в умовах війни: досвід українського студентства. Психологія: реальність і перспективи, 1(18), 141–152. https://doi.org/10.35619/praprv.v1i18.282.
Семенюк-Брунський, М. В. (2022). Музикотерапія як засіб формування здорового суспільства в сучасній Україні. В А. М. Вергун та ін. (Ред.), Інтеграція науки і освіти: розвиток культурних і креативних індустрій : збірник наукових праць за результатами Всеукраїнської конференції, м. Київ, 10 травня 2022 р. (с. 225–227). Київ: КНУТД.
Хващевська, О. (2025). Інтеграція соціально-емоційного навчання в читацьку діяльність здобувачів початкової освіти. У Т. Євтухова (Ред.), Соціально-емоційна культура учасників і учасниць освітнього процесу: збірник тез за результатами Міжнародної науково-практичної конференції, м. Слов’янськ-Дніпро, 4 червня 2025 р. (с. 74–78). Слов’янськ–Дніпро: ДВНЗ «ДДПУ».
Чугай, С. (2025). Терапевтичний потенціал музики як ресурс соціально-емоційного благополуччя здобувачів початкової освіти. У Т. Євтухова (Ред.), Соціально-емоційна культура учасників і учасниць освітнього процесу: збірник тез за результатами Міжнародної науково-практичної конференції, м. Слов’янськ-Дніпро, 4 червня 2025 р. (с. 108–110). Слов’янськ–Дніпро: ДВНЗ «ДДПУ».
Шабловська, О. (2023). Терапевтичні казки для дітей, які стикнулися з війною: книга-збірник. Міжнародна психологічна асоціація проективних методик (МПАПМ). http://surl.li/tspiz.
Chaudhury, P., & Banerjee, D. (2020). “Recovering With Nature”: A Review of Ecotherapy and Implications for the COVID-19 Pandemic. Frontiers in Public Health, 8. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.604440.
Knaust, T., Felnhofer, A., Kothgassner, O., Reinke, M., Browning, M., Höllmer, H., & Schulz, H. (2022). Nature videos for PTSD: protocol for a mixedmethods feasibility study. European Journal of Psychotraumatology, 13. https://doi.org/10.1080/20008198.2022.2101765.
Littman, A., Bratman, G., Lehavot, K., Engel, C., Fortney, J., Peterson, A., Jones, A., Klassen, C., Brandon, J., & Frumkin, H. (2021). Nature versus urban hiking for Veterans with post-traumatic stress disorder: a pilot randomised trial conducted in the Pacific Northwest USA. BMJ Open, 11. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-051885.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
