ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПРИКЛАДНОГО ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350659Ключові слова:
учитель інформатики, прикладне та програмне забезпечення, навчальні платформи, середовище програмування, хмарні сервіси, платформи для тестуванняАнотація
Сучасні трансформації в освітньому просторі, пов’язані з цифровізацією, інформатизацією та динамічним розвитком технологій, зумовлюють нові вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Знання лише базових понять інформатики вже не є достатніми. Важливо, щоб педагог був здатний ефективно організовувати навчальний процес із використанням прикладного, навчального, інструментального та спеціалізованого програмного забезпечення, створювати інтерактивне середовище, впроваджувати цифрові ресурси та інноваційні форми навчання.
Готовність майбутнього вчителя інформатики до застосування програмного забезпечення є одним із ключових показників його професійної компетентності. Ця готовність визначає якість викладання, ефективність цифрової взаємодії з учнями, уміння обирати оптимальні інструменти для різних педагогічних задач, а також здатність адаптуватися до технологічних змін.
У даній статті розкриваються теоретичні аспекти формування готовності майбутніх учителів інформатики до використання прикладного та програмного забезпечення освітнього процесу, яка визначається як стан особистості, що включає мотивацію, знання, досвід і установки, що забезпечують успішне виконання професійної діяльності, що нерозривно пов'язана з цифровою грамотністю, володінням ІКТ-компетенціями та вмінням інтегрувати технології в освітній процес.
Визначено поняття «готовність майбутнього вчителя інформатики до використання програмного забезпечення» як інтегральне утворення, що поєднує: мотиваційний компонент: сформованість професійних цінностей, усвідомлення необхідності використання цифрових інструментів у навчанні, готовність до інновацій; когнітивний: знання про класифікацію, можливості, способи використання різних видів програмного забезпечення; операційно-діяльнісний – уміння застосовувати ПЗ у практичній діяльності: створювати навчальні матеріали, організовувати діяльність учнів, здійснювати оцінювання; рефлексивно-аналітичний – здатність оцінювати власні дії, обґрунтовувати вибір програмних засобів, прогнозувати результати навчання. Надається класифікація прикладного та програмного забезпечення, необхідного майбутньому вчителю інформатики для освітньої діяльності, зокрема, офісні інструменти, графічні редактори, навчальні платформи, середовища програмування, хмарні сервіси, конструктори онлайн-курсів та презентацій.
Зроблено висновок, що формування готовності майбутніх учителів інформатики до використання прикладного та програмного забезпечення є ключовим аспектом їх професійної підготовки, а комплексна робота над мотиваційним, когнітивним, операційним та рефлексивним компонентами сприяє розвитку високого рівня професійної компетентності.
Посилання
Дущенко, О. С. (2017) Готовності майбутнього вчителя інформатики до застосування інтернет-технологій у професійній діяльності: деякі результати експериментального дослідження. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету, 36, 78–82.
Биков, В. Ю. та ін. (2019). Цифрова трансформація освіти і науки: теорія і практика: збірник наукових праць / за ред. В.Ю. Бикова, А.В. Яцишин. К: ФОП Ямчинський О.В. 123 с.
Спірін, О. М. (2021). Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті. У Енциклопедія освіти / НАПН України. – 2-ге вид., допов. та перероб. Київ : Юрінком Інтер, с. 426–427.
Шишкіна, М. П. (2015). Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу : монографія. Київ : УкрІНТЕІ, 256 с.
Шишкіна, М. П. (2020). Адаптивна хмаро орієнтована система навчання та професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти : монографія / Дем’яненко В. М. та ін. ; за наук. ред. М. П. Шишкіної. Київ : Педагогічна думка, 183 с.
Підготовка майбутніх педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності (2020): колект. монографія / В. А. Мізюк та ін. ; упоряд. Н. М. Гнедко ; за заг. ред. І. С. Войтовича. Луцьк: Гадяк Ж. В.; Волиньполіграф, 277 с.
Клєба, А. І. Цифрова компетентність майбутніх учителів інформатики як складова їх професійної компетентності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки: реалії та перспективи, Вип. 72, ч. 1, 223–226.
Слабко, В. М., Шпильовий, Ю. В. (2023). Цифрова компетентність педагогічних працівників як тренд сучасної системи освіти. Наукові записки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія : Педагогічні науки, Випуск 156, 99–108.
Жалдак, М. І., Франчук, В. (2020). Хмарні технології на уроках математики. Математика в рідній школі, № 2, 32–38
Карабін, О. (2023). Підготовка майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності у системі неперервної освіти. Актуальні питання гуманітарних наук, Вип.70, т. 1, 338–344.
Шишкіна, М. П. (2020). Адаптивна хмаро орієнтована система навчання та професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти: монографія. Київ : Педагогічна думка, 183 с.
Бондар, П. (2020). Методика навчання інформатики: навч. посіб. Київ: Педагогічна думка.
Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи / за заг. ред. О. В. Овчарук. Київ : Ін-т інф. технологій і засобів навчання НАПН України, 108 с.
Стрюк, А., Рассовицька, М. (2014). Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ВНЗ. Інформаційні технології і засоби навчання, №4 (42), 150–158.
Caena, F. (2019), Aligning teacher competence frameworks to 21st century challenges: The case for the European Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu) // European Journal of Education. Vol. 54, No. 3. P. 356–369.
dos Santos, A. I., Messias, I. (2023). The digital competence of academics in higher education – is the glass half empty or half full? Metared International Report.
Redecker, C., Punie, Y. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. – Luxembourg : Publications Office of the European Union.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
