ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ, ЇХ ГЕНДЕРНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ПІД ЧАС ЗЯСУВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕМІНИТИВІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.350629Ключові слова:
фемінітиви, маскулінітиви, продуктивні словотвірні типи, медична професійна лексика, гендерна лінгвістика, лінгвістична еволюція, нормативні документи медичної галузіАнотація
У статті розглянуто особливості функціонування фемінітивів у медичній сфері сучасної української мови, вияскравлено історичні витоки й етапи становлення категорії жіночості, окреслено словотвірні моделі творення фемінітивів, проаналізовано їх продуктивні типи й особливості застосування під час професійної комунікації, унормуваного вживання назв медичних професій жіночого роду. Визначено соціолінгвістичні чинники поширення фемінітивів в українськомовному медичному дискурсі, зокрема актуалізовано демократизацію суспільного життя, утвердження гендерної рівності та інтеграцію України у європейський культурний простір. Продемонстровано дидактичну сутність порушеної проблеми у площині викладання української мови та літератури: акцентовано, що робота з фемінітивами сприяє формуванню мовної культури учнів, їхньої гендерної інклюзії та професійної орієнтації. З’ясовано, що фемінітиви медичної галузі є не лише мовною інновацією, а й важливим соціальним маркером, який відбиває рівноправність жінок і чоловіків у професійній діяльності.
Посилання
Антоняк, М., & Вакарюк, Л. (2025, червень 8). Найважче працювати з тілами молодих людей і дітей: як у Чернівцях готують до поховання. Суспільне Чернівці. https://suspilne.media/chernivtsi/1036583-najvazce-pracuvati-z-tilami-molodih-ludej-i-ditej-ak-u-cernivcah-gotuut-do-pohovanna/
Балалаєва, О. Ю., & Бойко, О. О. (2022). Еволюція образу жінки на шпальтах газет: гендерний аспект. Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy, 13(1), 144–151.
Бекало, М. (2024, квітень 9). Після смерті в тілі є життя, – розмова з патологоанатомкою про міфи та реальність професії. 24 Канал. https://24tv.ua/trends24/patologoanatom-hto-takiy-shho-robit-mifi-tayemnitsi-profesiyi_n2773054
Болгаріна, К. (2024). Розповсюдженість і вплив харасменту у професійній медичній спільноті на прикладі державних та комунальних форм власності [Магістерська робота, Український католицький університет]. УКУ.
Брус, М. П. (2006). Фемінітиви в українській мові ХІ–ХV ст. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, 28–34.
Брус, М. П. (2019). Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».
Брус, М. (2009). Фемінітиви української мови в переплетінні давніх і сучасних тенденцій. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 46(1), 61–69.
Вакулович, Л. Л., Назаренко, Н. Г., & Регушевська, І. А. (2024). Фемінітиви в українській мові як відображення суспільних викликів сьогодення. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 208, 61–66.
Верлата, Н. (2020, травень 12). У Херсоні працює єдина на півдні України молочна кухня. Суспільне Херсон. https://suspilne.media/kherson/33241-molocna-kuhna/
Вінтонів, М. О., Бойко, М. І., & Горохова, Т. О. (2023). Фемінітиви в сучасному українськомовному середовищі (за результатами соціолінгвістичного дослідження). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 63, 14–19.
Вознесенська, О., & Сидоркіна, М. (2015). Арт-терапія у подоланні психічної травми: практичний посібник. Золоті ворота.
Глушак, Є. (2024, серпень 6). Висота має значення: які підбори безпечні для здоров'я стоп. LIGA.Life. https://life.liga.net/porady/news/podolohyni-nazvaly-optymalnu-vysotu-pidbora-iaka-ne-shkodyt-zdoroviu-stop
Добрянський, Д. В., Тарченко, І. П., Гуменюк, Г. Л., Тарченко, Н. В., Дудка, П. Ф., & Корольова, Р. В. (2022). Лікарні під прицілом: як російська агресія руйнує медичні заклади України. Український медичний часопис, 3(149), 15–22.
Драч, О. О. (2017). Гендерні особливості середньовічної медицини Європи: жінка-цілителька. Вісник Черкаського університету, 4, 58–63.
Заводна, Л., & Мазурок, М. (2022). Новітні фемінітиви як відображення суспільних викликів сьогодення. Нова педагогічна думка, 2(110), 57–62.
Касевич, Н. М. (2009). Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка (2-е вид.). Медицина.
Козачишина, О. Л., & Мосійчук, А. В. (2020). Фемінітиви у сучасному українському газетному дискурсі. Science and Education a New Dimension. Philology, VIII(72), Issue 241.
Круковська, І. М. (2010). Медична освіта на Волині: узагальнені результати дослідження. Креативна педагогіка, 3, 48.
Лещенко, Т. О., & Жовнір, М. М. (2021). Фемінітиви в мові медицини [Докторська дисертація]. Izdevnieciba «Baltija Publishing».
Лук'янова, К. О. (2024). Роль сім'ї у формуванні основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку: огляд сучасних досліджень. В Т. П. Танько (Ред.), Дошкільна освіта: проблеми, пошуки, досвід (с. 153–158). Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.
Мазурчак, Л. (2024). Організаційні засади діяльності Українського Червоного Хреста в лавах Української Повстанської Армії в 1943–1945 роках. Новітня доба, 12, 161–171.
Мельник, Т. (2024, квітень 9). Альберт Ейнштейн страждав на аутизм? Mister Blister. https://mister-blister.com/uk/albert-ejnshtejn-stradal-autizmom/
Мокляк, А. (2023, травень 26). Працювала в окупації, зараз — під обстрілами. Лікарці-інтернці з Херсона подарували тур до Європи за відданість професії. Суспільне Херсон. https://suspilne.media/kherson/488119-pracuvala-v-okupacii-zaraz-pid-obstrilami-likarci-internci-z-hersona-podaruvali-tur-do-evropi-za-viddanist-profesii
Мостбауер, Г. В. (2022). Ішемічна хвороба серця і синдром обструктивного апное сну. Продовження. Початок у № 6 (79), 2021 р. Здоров'я України. Кардіологія, 1–2, 20–23.
Недбайло, Л. І. (1970). Утворення іменників жіночого роду – назв осіб за професією. Питання мовної культури, 4, 26–33.
Одинець, Т., Сапранов, Р., & Ванюк, О. (2024). Фізична терапія при сколіозі у підлітків. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 3, 13–18.
Пузиренко, Я. (2017). Гендерна чутливість як чинник впливу на функціонування агентивно-професійної номінації жінок. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Гендерні дослідження, 3, 89–99.
Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 22.10.2021 № 238 «Про затвердження Рекомендацій щодо творення та вживання назв професій у медичній сфері для утвердження ґендерної рівності». (2021). https://document.vobu.ua/doc/13142
Сабадир, Г. І. (2023). Структура фемінітивів сучасної української мови. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць, 2(62), 168–172.
Тетерюк, М. (2017). Між дискурсом і матерією: переосмислення тіла у квір-дослідженнях.
Твоє місто. (2024, листопад 5). У Львові американська ортодонтка консультуватиме дітей: як записатися. https://tvoemisto.tv/news/u_lvovi_amerykanska_ortodontka_konsultuvatyme_ditey_yak_zapysatysya_170119.htm
Услов, О., & Сухонос, Р. (2024). Анестезіологічна тактика в періопераційному веденні пацієнтки з глибоким інфільтруючим ендометріозом і синдромом Гієна–Барре. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів, 1, 10–13.
Чепка, О. (2024). Психолого-педагогічний супровід осіб з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього простору. Вісник Освітньо-наукового центру сімейно-центрованих практик, 3, 108.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
