ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ

Автор(и)

  • Майя Сергієнко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.349773

Ключові слова:

іншомовна комунікативна компетентність, військовослужбовці, змішане навчання, цифрові платформи, мовна підготовка, STANAG 6001, LMS

Анотація

Стаття присвячена аналізу цифрових платформ та інструментів для розвитку іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців у змішаному форматі навчання. Актуальність дослідження зумовлена євроатлантичною інтеграцією України та потребою у відповідній мовній підготовці військових відповідно до стандартів NATO STANAG 6001. Визначено іншомовну комунікативну компетентність військовослужбовців як інтегративну якість особистості, що включає лінгвістичний, соціолінгвістичний, дискурсивний, стратегічний, міжкультурний та технологічний компоненти. Розроблено систему критеріїв відбору цифрових платформ для військового контексту, що охоплює функціональні, технічні, педагогічні, професійно-контекстуальні та економічні параметри. Здійснено класифікацію та детальний аналіз шести категорій цифрових рішень: систем управління навчанням (Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams), спеціалізованих мовних платформ загального призначення (Duolingo, Rosetta Stone, Babbel), інструментів для розвитку окремих мовленнєвих навичок (ELSA Speak, Grammarly, Quizlet), професійно орієнтованих платформ (Cambridge Military English, NATO BILC), інструментів на базі штучного інтелекту (ChatGPT) та засобів синхронної взаємодії (Zoom, VR-платформи). Встановлено, що жодна платформа не забезпечує всі потреби військової мовної освіти. Обґрунтовано екосистемну модель інтеграції цифрових інструментів у змішане навчання, яка поєднує LMS як основу, спеціалізовані інструменти для розвитку окремих навичок, платформи відеоконференцій, AI-асистенти та професійно орієнтовані ресурси. Практична значущість дослідження полягає у наданні викладачам військових закладів освіти обґрунтованих рекомендацій щодо вибору та інтеграції цифрових технологій для оптимізації мовної підготовки відповідно до специфіки військової професії.

Посилання

Бакаєва, Г. Є., Борисенко, О. А., Зуєнок, І. І., Іваніщева, В. О., Клименко, Л. Й., Козимирська, Т. І., Кравець, С. І., Паламар, Л. М., Ходцева, А. О. (2005). Програма з англійської мови для професійного спілкування. Київ: Ленвіт.

Калугін, Ю. Д. (2018). Методика навчання іноземної мови курсантів вищих військових навчальних закладів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (Кандидатська дисертація). Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна.

Коваль, Т. І. (2011). Інтерактивні технології навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах. Інформаційні технології і засоби навчання, 6(26). https://journal.iitta.gov.ua

Лагодинський, О. М. (2019). Формування професійної іншомовної компетентності у майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка, (2). http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2019_2_5

Ніколаєва, С. Ю. (2002). Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підручник. Київ: Ленвіт.

Редько, В. Г. (2017). Сучасний урок іноземної мови: монографія. Київ: Генеза.

Тарнопольський, О. Б. (2006). Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: навчальний посібник. Київ: Фірма «ІНКОС».

Устименко, О. М. (2008). Навчання професійно орієнтованого читання студентів економічних спеціальностей. Іноземні мови, (2), 35–40.

Chapelle, C. A., & Sauro, S. (Eds.). (2017). The handbook of technology and second language teaching and learning. Hoboken, NJ: Wiley-Blackwell.

Christensen, C. M., Horn, M. B., & Staker, H. (2013). Is K-12 blended learning disruptive? An introduction to the theory of hybrids. Clayton Christensen Institute. https://www.christenseninstitute.org/publications/hybrids/

Graham, C. R. (2006). Blended learning systems: Definition, current trends, and future directions. In C. J. Bonk & C. R. Graham (Eds.), The handbook of blended learning: Global perspectives, local designs (pp. 3–21). San Francisco, CA: Pfeiffer.

Levy, M., & Stockwell, G. (2013). CALL dimensions: Options and issues in computer-assisted language learning. New York, NY: Routledge.

NATO BILC. (2022). Language proficiency levels. https://www.natobilc.org/

Nielsen, J. (1993). Usability engineering. San Diego, CA: Academic Press.

Pegrum, M. (2014). Mobile learning: Languages, literacies and cultures. London, UK: Palgrave Macmillan.

Reeves, T. C. (1997). Evaluating what really matters in computer-based education. http://www.educationau.edu.au/archives/cp/reeves.htm

Shneiderman, B., Plaisant, C., Cohen, M., & Jacobs, S. (2016). Designing the user interface: Strategies for effective human-computer interaction (6th ed.). Boston, MA: Pearson.

Smotrova, T., & Lantolf, J. P. (2013). The function of gesture in lexically focused L2 instructional conversations. The Modern Language Journal, 97(2), 397–416. https://doi.org/10.1111/j.1540-4781.2013.12008.x

NATO Standardization Office. (2014). STANAG 6001 (Edition 5): Language proficiency levels. Brussels, Belgium: Author.

Warschauer, M., & Meskill, C. (2010). Technology and second language learning. In R. B. Kaplan (Ed.), The Oxford handbook of applied linguistics (2nd ed., pp. 303–318). Oxford, UK: Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-25

Як цитувати

Сергієнко, М. (2025). ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (24), 190–211. https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.349773

Номер

№ 24 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).