ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ВІДОМОСТІ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ПРИСВЯЧЕНИХ ВИВЧЕННЮ ДОБИ АНТИЧНОСТІ, 10 КЛАС
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.349771Ключові слова:
методика навчання зарубіжної літератури в школі, фонові знання, історико-культурологічна інформація, Гомер, «Одіссея», інтерактивні вправиАнотація
Статтю присвячено визначенню характеру історико-культурологічної інформації, необхідної для повноцінного сприйняття десятикласниками «Одіссеї» Гомера, та завданням, які можуть бути запропоновані для опрацювання цих відомостей.
Автори статті відзначають, що, по-перше, необхідно актуалізувати опорні знання, які учні отримали в попередні роки, для чого пропонуються такі завдання, як читання мовчки, або літературний диктант «Ідеали античності з нами», кросворд, який передбачає визначення давньогрецьких богів за їхніми функціями, знаходження відповідностей між грецькими та римськими богами, розподіл героїв грецьких міфів за циклами (Троянський – інші), тест «Міфи троянського циклу».
Для мотивації навчальної діяльності учнів, на думку авторів, добре підійдуть такі інтерактивні вправи, як «Згадаймо міфологічних героїв «Одіссеї» (перегляд 3D Галереї) та «Міфологічні герої «Одіссеї»: знайди відповідності».
Автори статті вважають, що роботі над змістом твору мають передувати індивідуальні повідомлення учнів (до яких може додаватися коментар учителя), присвячені розвитку господарства та специфіці суспільно-політичного та родинного життя давніх греків у гомерівський період.
Пропонується також цікава робота, повʼязана з аналізом шляху Одіссея додому та привʼязки цього маршруту до географічної мапи, яка дозволяє, з одного боку, перевірити знання учнями тексту твору, з іншого – спрямована на розвиток інформаційно-цифрової компетентності десятикласників, їх аналітичного мислення, кругозору.
Розроблені авторами статті завдання допоможуть десятикласникам більш глибоко та правильно сприйняти доволі складний античний твір. Вони можуть бути використані в різних навчальних ситуаціях уроків, є доступними для учнів, підходять для дистанційного навчання.
Посилання
Балух, В. О. (2007). Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т. 1. Стародавня Греція: Підручник. Чернівці : ТОВ «Видавництво «Наші книги».
Білецький, А. О. (ред.). (1989). Словник античної міфології. Київ : Наукова думка.
Борківська, О. П. (2001). Фоновий матеріал як засіб осягнення ідейно-художнього змісту твору (Конспект уроку (подвійного) з теми «Творчість Гомера». 6 клас). Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, 5, 4–7.
Гладишев, В. В. (2008). Теоретико-методичні засади контекстного вивчення художніх творів у шкільному курсі зарубіжної літератури (Дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (зарубіжна література)»). НПУ імені М. П. Драгоманова. Миколаїв.
Гомер. (2004). Одіссея (пер. із старогрец. Борис Тен, передм. К. С. Забарила) Харків : Фоліо.
Кальченко, Н. О. & Гладишев, В. В. (2002). Термін «фонові знання»: «за» і «проти». Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, 8, 7.
Клименко, Ж. В. (2006). Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноовітньої школи: Монографія. Київ.
Міляновська, Н. Р., Міляновський, Е. С. & Сич, Л. М. (2025). Зарубіжна література : підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти. Тернопіль : Астон.
Міністерство науки і освіти України. (2022). Зарубіжна література. 10–11 класи. Профільний рівень : Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58873/
Міністерство науки і освіти України. (2022). Зарубіжна література. 10–11 класи. Рівень стандарту : Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (2022). https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58872/
Ніколенко, О. М., Ісаєва, О. О., Клименко, Ж. В., Мацевко-Бекерська, Л. В., Юлдашева, Л. П., Рудніцька, Н. П., Туряниця, В. Г., Тіхоненко, С. О., Вітко, М. І. & Джангобекова, Т. А. (2023). Зарубіжна література. 5–9 класи : Модельна навчальна програма (для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року)). https://surl.lu/wtohez
Ніколенко, О. М. & Куцевол, О. М. (2004). Культурологічний аналіз. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, 6, 33–34.
Сафарян, С. (2015). Роль фонових знань у шкільній літературній освіті. Султанівські читання : збірник статей / редкол. : І. В. Козлик (голова) й ін. Івано-Франківськ : Симфонія форте, Вип. ІV, 188–196.
Сафарян, С. І. (2003). Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури (Дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (зарубіжна література)»). Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ. https://surli.cc/temvtt
Султанов, Ю. М. (2000). Методична концепція викладання зарубіжної літератури. Зарубіжна література в навчальних закладах, 2, 2–6.
Фокіна, І. (2016). Фонові знання на уроках зарубіжної літератури: українознавчий аспект. Рідна школа, 8–9 (серпень – вересень), 52–56.
Фролов, О. В. (2001). Фонові відомості до теми «Антична література». Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, 9, 37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).