РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ ЗОВНІШНЬОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.349735Ключові слова:
міжнародна академічна мобільність, інтернаціоналізація, міжкультурна комунікація, вища школа, кафедра української мови та літератури, кафедра іноземних мовАнотація
Стаття присвячена умовам реалізації проєкту Erasmus+ Staff Mobility for Training programme в університеті Акденіз (м. Анталья, Туреччина) що стосується порівняння програм підготовки викладачів української, турецької та англійської мов у вищих навчальних закладах та визначення спільних сфер. Авторами розкрито мету, завдання, особливості реалізації проєкту міжнародної академічної мобільності. Підкреслено, що цей процес дає можливість студентам, викладачам та дослідникам навчатися, стажуватися та працювати за кордоном, зокрема в рамках програми Erasmus+. Зазначається, що це важлива складова освітнього процесу для розвитку професійних, особистісних та міжкультурних якостей. Визначено інституційний потенціал впровадження міжнародної академічної мобільності на кафедрах української мови та літератури та іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».
Посилання
Верховна Рада України (2019). Закон України «Про фахову передвищу освіту» URL:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення 7.10.2025).
Дебич, М. А. (2019). Інтернаціоналізація вищої освіти: світовий досвід : монографія / Національна академія педагогічних наук України ; Ін-т вищої освіти. Суми : Університетська книга, 290 с.
Заячук, Ю. (2020). Інтернаціоналізація як складова діяльності університету та її роль у сучасній динаміці вищої освіти. Український педагогічний журнал. № 4. С. 34-44.
Кабінет Міністрів України (2015). Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність». URL: //https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/248409199 (дата звернення 7.10.2025).
Калінічева, Г. І. (2010). Академічна мобільність як складова європейського простору вищої освіти. Вища освіта України. Дод. 4. Т. 1 (19): Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. 576 с.
Калінічева, Г. І. (2011). Вплив цивілізаційних чинників на академічну мобільність студентства. Трибуна. № 1–2, 3–4. С. 24–25.
Сокурянська, Л. (2011). Академічна мобільність українських студентів перед викликами сучасного світу: ризики академічної еміграції. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. Харків: ХНУ. С.239-245.
Internationalization and Traid in Higher Education: Opportunities and Chellenges. (2004). Paris : OECD. 317 p.
Santiago P., Tremblay K., Basri E., Arnal E. Tertiary Education for the Knowledge Society: Social Features, Equity, Innovation, Labour Market, Internationalisation. (2008). Paris : Organisation for Economic Co-operation and Development. Vol. 2. 393 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).