ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ОСВІТНІХ РИЗИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.349701Ключові слова:
емоційний інтелект, учні початкової школи, освітні ризики, емоційна самосвідомість, емоційна саморегуляція, емпатія, соціалізація, стресостійкістьАнотація
Українська освіта наразі працює в умовах значних освітніх ризиків, спричинених військовими загрозами, вимушеним переміщенням дітей, порушенням соціальних зв’язків та ін. За таких обставин розвиток ЕІ стає соціально необхідним завданням, оскільки він забезпечує основу для психологічного благополуччя, соціальної інтеграції та підвищення якості освіти в сучасних умовах. У статті зроблено спробу дефінувати емоційний інтелект учнів початкової школи та визначити його компоненти, які формуються та розвиваються в умовах освітніх ризиків.
На основі аналізу сутнісних та орієнтованих на результат характеристик емоційний інтелект учнів початкової школи в умовах освітнього ризику у статті визначено як інтегровану здатність підтримувати та розвивати психологічно комфортне середовище для життєдіяльності та соціального спілкування, що виражається через особисте благополуччя та стресостійкість у постійно змінюваних умовах. Структура емоційного інтелекту, пропонована авторами статті, включає п’ять обов’язкових компонентів: емоційна самосвідомість (здатність розпізнавати та називати свої емоційні стани), емоційна саморегуляція (володіння техніками заспокоєння, перемикання уваги та стратегіями подолання стресу), емпатія (здатність розуміти та реагувати на емоційні стани інших), соціалізація (здатність використовувати емоційну інформацію для ефективної взаємодії) та емоційна стресостійкість (здатність адаптуватися, регулювати емоційні стани, долати труднощі та підтримувати продуктивну діяльність у складних обставинах).
Посилання
Басюк, Н. А. (2024) Емоційний інтелект і психічне здоров’я учасників освітнього процесу. Житомир, 140 с. URL: https://tinyurl.com/baak6fbn
Закон України «Про освіту». (2017, 5 вересня). Відомості Верховної Ради України, 2017, № 38–39, ст. 380. URL: https://tinyurl.com/3ftuf332
Зобенько, Н. А. (2023). Психолого-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту учнів в освітньому процесі сучасної початкової школи. Імідж сучасного педагога, 2 (209), 99–107. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-2(209)-99-107
Іванцанич, В. І. (2018). Особливості розвитку стресостійкості у школярів. Правничий вісник Університету «КРОК», 33, 194–201. URL: https://tinyurl.com/3tnsep7a
Ковальчук, О. (2024). Соціально-емоційне навчання як засіб розвитку особистості молодшого школяра. Acta Paedagogica Volynienses, 5, 48–54. DOI: 10.32782/apv/2024.5.7
Концепція «Нова українська школа». (2016, 27 жовтня). Міністерство освіти і науки України. URL: https://tinyurl.com/yh7utzzd
Котик, Т. М. (2020). Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи. Тернопіль : Астон. 192 с. URL: https://tinyurl.com/5myxn6hr
Кравець, Л. М., Ригель, О. В. & Прокопів, Л. Я. (2025). Формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах освітніх криз. Академічні візії, 47, 1–9. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17155921
Мельник, О. М. (2020). Розвиток емоційного інтелекту молодших школярів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загально-освітній школах, № 73. Т. 1., 128–133. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.73-1.24
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2025/2026 н.р. (2025). МОН України. URL: https://tinyurl.com/3xerh3j7
Одарчук, Н. А., & Хмельова, І. І. (2024). Наукові актуалітети розвитку емоційного інтелекту молодших школярів. Академічні студії. Серія «Педагогіка», 3, 68–73. DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.11
Підгурська, В., & Голубовська, Л. (2024). Розвиток емоційного інтелекту здобувачів освіти на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Актуальнi питання гуманiтарних наук, Вип. 72, том 3, 269–275. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/72-3-40
Постанова Кабінету Міністрів України № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти». (2018, 21 лютого). Верховна Рада України. URL: https://tinyurl.com/mu24b54j
Anggraini, I. U., & Habiby, W. N. (2024). Emotional Intelligence of Elementary School Age Children in Low and High Classes. Didaktika Tauhidi: Jurnal Pendidikan Guru Sekolah Dasar, 11(1), 1–16. DOI : https://doi.org/10.30997/dt.v11i1.12672
Future of Education and Skills 2030/2040. (n.d.). OECD. URL: https://tinyurl.com/mr7sdwfc
Inga, M. A. O., Vergaray, M., Jénica, M., Cuadros M.,… Masías E. (2021). Emotional Intelligence in Elementary School Students. Theoretical Review. Turkish Journal of Computer and Mathematics Education (TURCOMAT), 12(13), 3817–3828. URL: https://tinyurl.com/343wuz8n
Luque González, R., Romera, E., Gómez-Ortiz, O., Wiza, A., Laudańska-Krzemińska, I., Antypas, K., & Muller, S. (2022). Emotional intelligence and school climate in primary school children in Spain, Norway, and Poland. Psychology, Society & Education, 14(3), 29–37. DOI: https://doi.org/10.21071/psye.v14i3.15122
Mainstreaming social and emotional learning in education systems: policy guide. UNESCO. Paris, 2024. DOI: https://doi.org/10.54675/ORWD6913
Oktaviani, M., Dwijulianto, A., Istiqoma, A. P., Saefullah, D. R., Sagita, F., Nabiel, M., & Devi, S. K. (2023). Parenting and children’s emotional development. International Journal of Business, Law, and Education, 4(1), 47–53. DOI: https://doi.org/10.56442/ijble.v4i1.100
Solih, M., Ahmed, N., Moosa, V., Shareefa, M. & Wider, W. (2024). Research Trends and Patterns on Emotional Intelligence in Education: A Bibliometric and Knowledge Mapping During 2012–2021. Open Education Studies, 6(1), 20240025. DOI: https://doi.org/10.1515/edu-2024-0025
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
