ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ РОБОТИ ЦЕНТРІВ ВЕТЕРАНСЬКОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті здійснено теоретичне осмислення педагогічних засад діяльності центрів ветеранського розвитку в умовах сучасних суспільно-політичних викликів, зумовлених російсько-українською війною. Актуалізовано проблему післявоєнної реінтеграції ветеранів і ветеранок як комплексного соціально-педагогічного процесу, в якому освіта розглядається не лише як засіб набуття нових знань і професійних компетентностей, а й як інструмент психологічної стабілізації, відновлення особистісної та професійної ідентичності, соціальної адаптації до мирного життя.

Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до педагогічного супроводу ветеранів, визначено основні прогалини сучасної практики, зокрема фрагментарність педагогічної роботи, відсутність єдиних стандартів та недостатню підготовленість педагогічних кадрів до роботи з травмованою дорослою аудиторією. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять положення андрагогіки, гуманістичної педагогіки, соціальної педагогіки, компетентнісного та травма-інформованого підходів.

У статті представлено адаптивну модель педагогічного супроводу ветеранів, розроблену та впроваджувану в центрі ветеранського розвитку при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Модель ґрунтується на принципах індивідуалізації, гнучкості та міждисциплінарної взаємодії й передбачає поєднання освітніх, реабілітаційних та соціалізуючих функцій. Окрему увагу приділено педагогічному супроводу ветеранів-педагогів, їх професійному відновленню та залученню до виховної роботи й викладання навчального предмета «Захист України».

Обґрунтовано доцільність використання принципу педагогічної інтернатури як інноваційної форми професійної адаптації ветеранів у системі освіти. Зроблено висновок про ефективність адаптивної моделі педагогічного супроводу як інструменту посилення соціальної інтеграції ветеранів та реалізації державної ветеранської політики.