ВИТОКИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ОБОРОННОЇ СВІДОМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.348445Ключові слова:
традиційне українське мистецтво, сучасне українське мистецтво, витоки сучасного українського мистецтва, українська національна ідентичність, оборонна свідомістьАнотація
У статті досліджено роль сучасного українського мистецтва у формуванні української національної ідентичності та оборонної свідомості. Комплексний методологічний підхід дозволяє стверджувати, що сучасне українське мистецтво бере свій початок у традиційному народному мистецтві, яке зародилося разом із традиційними заняттями українського народу, зокрема й хліборобством. Важливим підґрунтям українського мистецтва є традиційні ментальні цінності: родина, природа, праця. Українська традиційна культура є стійкою та адаптивною системою, саме завдяки цьому сучасне українське мистецтво залежно від соціально-політичної ситуації швидко трансформується та починає транслювати необхідні суспільству наративи. У статті визначено ключові вектори розвитку сучасного українського мистецтва та його особливості. Актуалізовано потенціал сучасного українського мистецтва у формуванні української національної ідентичності та оборонної свідомості як виклику часу.
Посилання
Денисюк, Ж. З. (2025). Українська культурна ідентичність як основа національної стійкості та культурної політики. Культурологічний альманах, (1), 309-315. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.35
Пономарьов, A., Артюх, Л., Бетехтіна, Т., Боряк, О., Горленко, B., Гребінь, І., Конваи, В., Косміна, Т., Курочкін, О., Ніколаева, Т., Сироткін, В., Скрипник, Г., Стаценко, Н., & Щербін, Г. (1994). Українська минувщина. Либідь.
Дубяга, А. П. (2022). Створення всеохоплюючої системи національно-патріотичного виховання на Донеччині. У Д. Малєєв (Ред.), Освіта Донеччини: історія, сьогодення та майбутнє (с. 292–296). Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. https://publishing.logos-science.com/index.php/books/article/view/304/304
Дубяга, А. П. (2018). Історична пам'ять як ключовий чинник гібридної війни в Україні. Історичні та політологічні дослідження. Трансформація історичної пам'яті, (спецвипуск), 252–256. https://jhpr.donnu.edu.ua/article/view/5143
Дяченко, А. (2023). Аналіз представлення національної ідентичності й культурної спадщини в образотворчих мистецтвах країн Балтії та України. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 65(1), 97–103. https://www.aphn-journal.in.ua/archive/65_2023/part_1/15.pdf
Залізняк, Л. (2019) Стародавня історія України. Темпора.
Касьян, Т. К. (2018). Роль мистецтва у формуванні національної ідентичності. Вісник Черкаського університету, 6, 57–61. https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2571
Мазур, Б. М. (2020). Сучасне мистецтво як інструмент формування свідомості суспільства. Мистецтвознавчі записки, 37, 34–37.
Мележик, Ю. М. (2024). Передумови та тенденції розвитку сучасного образотворчого мистецтва (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Український мистецтвознавчий дискурс, 6, 81–87.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
