ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В ДОНЕЦЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ІНСТИТУТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.348402Ключові слова:
ідентичність, національна ідентичність, громадянська ідентичність, педагогічні працівники, підвищення кваліфікації, освітня програма підвищення кваліфікації, методичні заходи в міжатестаційний періодАнотація
У статті аналізується досвід формування і зміцнення національної та громадянської ідентичності педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовується актуальність цього процесу в умовах сучасних викликів, пов’язаних із зовнішньою агресією та необхідністю консолідації українського суспільства. Автори розглядають зміст, форми та методи освітньої роботи (зокрема, освітні програми підвищення кваліфікації, методичні заходи в міжатестаційний період (панельні дискусії, інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, презентаційні сесії, Академію класного керівника та обласну творчу лабораторію), наукові та науково-практичні конференції тощо), визначають ключові педагогічні умови, що сприяють ефективній трансляції цінностей національної єдності, патріотизму та демократичної свідомості через професійну діяльність учителів.
Посилання
Биков, В. Ю. (2006). Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем. Інформаційні технології і засоби навчання, 1(1). https://doi.org/10.33407/itlt.v1i1.285
Биковський, Т. В. (2020). Професійна підготовка педагогів системи позашкільної освіти як спосіб самоідентифікації особистості. Національна ідентичність як проблема науки й освіти. (с. 12–14) Інститут обдарованої дитини НАПН України. https://iod.gov.ua/content/events/56/naukovo-praktichna-konferenciya-nacionalna-identichnist-yak-problema-nauki-y-osviti_publications.pdf?1700229369.8142 .
Желанова, В. В. & Матвієнко, О. В. (2022). Національно-культурна ідентичність
особистості: сутність та структура. Інноваційна педагогіка. 49(1), 17–20. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/49/part_1/3.pdf .
Журба, К., Бех, І., Бойко, С., Євтушок, В., Гаряча, С., Канішевська, Л., Кучинська, І., Кучинський, С., Лісовець, О., Нестайко, І., Павлова, Л., Рагозіна, В., Рейпольська, О., Сеньовська, Н., Толочко, С., Федоренко, С., Шкільна, І., & Ясько, В. (2024). Утвердження української національної та громадянської ідентичності (К. Журба, О. Рейпольська, Ред.) Компрінт.
Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української та громадянської ідентичності» № 2834-IX (2022). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text .
Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України (2022). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text.
Макарова, О. П. (2020). Теоретичні підходи до вивчення громадянської ідентичності. Габітус, 20, 126–129. http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2020_20_24 .
Нагорна, Л. (2011). Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань. ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса. https://ipiend.gov.ua/publication/nahorna-l-p- sotsiokulturna-identychnist-pastky-tsinnisnykh-rozmezhuvan/
Найда, І. В. (2022). Громадянська ідентичність як складова державотворення в контексті аналізу державної стратегії національно-патріотичного виховання. Вчені записки Тавр. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія «Публічне управління та адміністрування», 33(72), 31–35. http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntvupa_2022_33(72)_6_7 .
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»» № 1225 (2024). https://register.nqa.gov.ua/uploads/0/646-ilovepdf_merged.pd .
Олійник, В. В. (2013). Відкрита післядипломна педагогічна освіта і дистанційне навчання в запитаннях і відповідях. «А.С.К».
Петровська, І. (2019). Етапи становлення громадянської ідентичності особистості. Проблеми сучасної психології, 44, 212–233. https://journals.uran.ua/index.php/2227- 6246/article/view/167859/167546 .
Постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2023 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках» № 1322 (2023). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1322-2023-%D0%BF#Text
Сергеєва, Л. М., Бондарчук, О. І., Скрипник, М. І., Молчанова, А. О. & Філь, О. А. (2015). Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки конкурентоздатного фахівця в умовах післядипломної педагогічної освіти: на вибірці науково-педагогічних працівників (Г. О. Козлакова, Ред.). ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти».
Сидоренко, В., Горошкова, Л., Єрмоленко, А., Грядуща, В. & Денисова А. (2021). Improvement of modern advanced training models for CTE teachers in the context of sustainable development [Удосконалення сучасних моделей підвищення кваліфікації педагогів професійної освіти в умовах сталого розвитку] (В. В. Сидоренко, Ред). Poland: Bilostok.
Яблуновський, А. В. (2023). Українська національна ідентичність: особливості
дослідження у вітчизняній науці. Epistemological studies in philosophy, social and political sciences, 6(2), 100–109. http://nbuv.gov.ua/UJRN/epstphsps_2023_6_2_13 .
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
