ІСТОРИЧНІ ФАКТИ ТА МІФОЛОГЕМИ У ФОРМУВАННІ ОБОРОННОЇ СВІДОМОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.24.2025.348393Ключові слова:
оборонна свідомість, українська національна ідентичність, історичний міф, військова справа, ямна культура, катакомбна культура, скіфи, козацька доба, російсько-українська війнаАнотація
У статті проаналізовано вплив історичних фактів та міфів на формування оборонної свідомості і національної ідентичності в реаліях російсько-української війни. Огляд останніх досліджень цієї проблематики дозволяє зробити висновок, що зацікавленість у розробці теми сформувалась у наукових колах відносно недавно та була зумовлена соціально-політичними умовами, а відтак потребує детальних прикладних досліджень і теоретичних узагальнень. У роботі виокремлено ключові підходи до створення історичних міфів, що використовуються країною-агресором для формування образу ворога, руйнування зусиль щодо формування оборонної свідомості та створення умов для розколу української нації і нівелювання процесу формування української національної ідентичності. Акцентовано увагу на тих періодах історії, які є благодатним підґрунтям для створення міфологем. У якості таких періодів виступають праісторична минувшина України, а також періоди бездержавності та включення окремих частин українських територій до різних імперій. Підкреслено, що військова справа в історичній ретроспективі, спільні візії на минуле українського народу є базою для формування оборонної свідомості та національної ідентичності. Окреслено головні відмінності впливу на світогляд широких верств населення історичних міфів та історичних фактів. У ході дослідження з’ясовано, що тільки використання історичних фактів у формуванні ідентичності й оборонної свідомості дозволяє нівелювати вплив пропаганди держави-агресора, що базується на штучно створених історичних міфах, а також створює основу для подальшого розвитку української нації та української державності.
Посилання
Дияк, В., & Борейчук, Д. (2025). Вплив історичних міфів на становлення української ідентичності. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(4), 48–55. https://doi.org/10.15421/172583
Залізняк, Л. (2019) Стародавня історія України. Темпора.
Карапуз, О. (2019). Міфологізація історії як інструмент формування національної ідентичності. Вісник Львівського університету, (22), 246–248. http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/22_2019/40.pdf
Ростецька, С. І. (2019). Регіональний міф як засіб формування регіональної ідентичності. Регіональні студії: науковий збірник, 17, 46–50. http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/17/11.pdf
Тарасюк, Л. С. & Тимошенко, Т. С. (2024). Формування культурних цінностей та ідентичності через міфологічні уявлення. Культурологічний альманах, 4(12), 371–379.
Чорна, Л. Г. (2025) Міф як засіб формування квазінової соціальної ідентичності. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 45(48), 36-49. ttps://sppstudios.com.ua/web/uploads/pdf/Scientific%20Studios%20on%20 Social%20and%20Political%20Psychology,_Vol.%2026,%20No.%201-36-49.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).