ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.335228Ключові слова:
інклюзивна освіта, майбутні учителі іноземної мови, інклюзивна компетентність, професійна підготовка, особливі освітні потреби, педагогічні технології, компетентнісний підхід, інклюзивне освітнє середовищеАнотація
У статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів іноземної мови до роботи в інклюзивному освітньому середовищі, що є актуальним завданням сучасної педагогічної освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування інклюзивної компетентності, яка включає когнітивний, діяльнісний, особистісний та ціннісно-мотиваційний компоненти. Проаналізовано сучасні підходи до підготовки педагогічних кадрів, охарактеризовано принципи гуманізації, інтеграції, практикоорієнтованості, рефлексивності та співробітництва, що мають бути покладені в основу професійного навчання. Визначено роль компетентнісного, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів у формуванні готовності вчителів до ефективної роботи в умовах інклюзії. Окреслено ефективні форми і методи організації навчального процесу, серед яких особливе місце посідають тренінги, майстер-класи, практика та інтерактивні технології. Підкреслено значення комплексного підходу, що поєднує теорію з практикою, професійний розвиток з особистісним зростанням. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі розробки програм, методик і системи моніторингу якості підготовки вчителів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі.
Посилання
Блеч, Г. (2020). Компетентнісний підхід у навчанні української мови школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, Том 1. № 16, 44–60. DOI: https://doi.org/10.33189/epsn.v1i16.140
Давидюк, М. (2023). Практичні аспекти підготовки майбутнього педагога до роботи в інклюзивних класах. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 67, 112–120. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-67-112-120.
Тимошко, Г. М., Гладуш, В. А. (2023). Розвиток комунікативної компетентності педагогів в умовах інклюзивного освітнього середовища : монографія. Ніжин: Видавець Лисенко М.М.
Стеченко, Т., Тютюнник, О. (2023). Підготовка майбутніх учителів-філологів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі: практичні аспекти. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 23 (179), 120–124. https://doi.org/10.58407/visnik.232320
Сколоздра-Шепітко, О. (2024). Основи інклюзивного навчання як важлива освітня компонента підготовки вчителя-словесника. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, 4 (14), 76–80. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.13
Стеблюк, С., Хома, О. (2023). Наукові підходи до методики навчання мовно-літературної освітньої галузі в контексті інклюзивної освіти. Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 66. Т.3, 222–226. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/66-3-32
Wray, E., Sharma, U., & Subban, P. (2022). Factors influencing teacher self-efficacy for inclusive education: A systematic literature review. Teaching and Teacher Education, 117, 103800.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).