FEATURES OF DESIGN ACTIVITIES IN THE TRAINING OF FUTURE MATHEMATICS TEACHERS
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334921Ключові слова:
майбутні вчителі математики, проєктування, підготовка, уміння, система, вища математика, професійна підготовка фахівців, інформаційні технологіїАнотація
Стаття розкриває сутність та особливості підготовки майбутніх учителів математики до проектування. У публікації визначено взаємозв’язок між ефективністю підготовки майбутніх спеціалістів математичного профілю із рівнем їх готовності до реалізації набутих знань, умінь і навичок певного напряму.
У статті розглянуто проектувальну діяльність як ефективний засіб активізації навчальної діяльності студентів під час вивчення предмету. Якісно організована робота над сумісним проектом сприяє вчасному виявленню прогалин у їх фаховій підготовці, а отже сприятиме оптимізації навчального процесу і відповідно активізації їх навчальної діяльності. Групова робота та робота з проектами є важливим засобом стимулювання навчальної діяльності студентів. Як показує практика, підготовка власного проекту та його презентація безпосередньо позитивно впливає на розвиток лідерських якостей та здібностей фахівця в цілому.
Продемонстровано, що в умовах інтеграції освіти, науки та виробництва трансформація математичної підготовки відбувається за рахунок створення відповідних інформаційних середовищ, складовою яких є проєктна діяльність. Відповідно до зазначеного автор виокремлює такі рівні підготовки майбутнього вчителя математики до проектування: методичний рівень представлений категоріями «діяльність», «проєкт»; теоретичний рівень категоріально-концептуального аналізу містить такі категорії, як «педагогічна діяльність», «професійна підготовка», «педагогічна проєкція», «конструктивна діяльність», «проєктування»; особливого рівня категоріального аналізу потребує розгляд категорій «проєктування вчителя математики», «підготовка майбутнього вчителя математики».
Також автором розглянуто сучасні інноваційні методи та форми професійної підготовки майбутніх фахівців, які дозволяють розширити межі проектної діяльності.
У публікації зазначено підходи сучасних науковців до питання проектної діяльності. Схарактеризовано методи підготовки майбутніх фахівців до навчального проектування, визначені особливості готовності до даного виду роботи. Автором вивчено методи використання пошукових завдань та проєктів, наведені приклади організації студентів до роботи над проектами, виконання самостійних завдань різної складності.
Запропоновано рекомендації для розвитку умінь та навичок проектної діяльності майбутніх учителів математики.
Посилання
Акуленко, І. А. (2017). Теоретико-методичні засади формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики профільної школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук. Черкаси.
Андрієвський, Б. М. (2014). Професійна компетентність сучасного педагога. Педагогічні науки, 216 – 220.
Гаран, М. С. (2023). Особливості організації лекцій з навчальної дисципліни «Методика навчання освітньої галузі «Математика»» (МНОГМ). Перспективні напрями наукових досліджень : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 17-22 жовтня 2023 р. Братислава, Словаччина, Том 2, 20–21.
Жерновникова, О. А. (2020). Підготовка майбутнього вчителя до навчального проектування як психолого-педагогічна проблема. Педагогіка та психологія, Вип. 49, 193–202.
Калюжна, Т. Г. (2017). Сучасні вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки, № 4, 32–37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2017_4_7.
Македонська, Г. В. (2017). Використання інноваційних комп’ютерних технологій при викладанні математики. URL: http://intkonf.org/konf022014/730-makedonska-g-v-vikoristannya-nnovacynih-kompyuternihtehnology-pri-vikladann-matematiki.html.
Професійний стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти»: Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 610 від 23.03.2021 р. Професійний стандарт групи професій «Викладачі вищих навчальних закладів»: Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 610 від 23.03.2021. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=22469103-4e36-4d41-b1bf288338b3c7fa&title=RestrProfesiinikhStandartiv.
Тарасенкова, Н. А. (2022). Дослідження підготовки вчителя математики в Україні. Універсальний журнал педагогічних досліджень, 3, 128–134. URL: http://www.hrpub.org/journals/article_info. php?aid=2310.
Фонарюк, О. В (2020). Підготовка майбутніх учителів математики до конструктивно-проектувальної діяльності : дис. канд. пед. наук : 13.00.04 . Житомир.
Чобітько, М. Г. (2016). Особистісно орієнтована професійна підготовка майбутнього вчителя: теоретико-методологічний аспект : монографія. Черкаси: Брамо-Україна.
Чорна, Г. В. (2019). До питання національних ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів: визначальний аналіз та сутнісні характеристики проблеми. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і середній загальноосвітній школі, 67(2), 196–199.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).