ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСАД ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СФЕРІ ПИСЕМНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

Згідно з державною політикою та державними документами України в галузі освіти, пріоритетним напрямком мовної освіти є формування мовної особистості, здатної вільно орієнтуватися в різних комунікативних ситуаціях та успішно вирішувати комунікативні завдання. Однією з найважливіших якостей мовної особистості, якою вона опановує як у процесі природного спілкування, так і спеціально організованого навчання, є комунікативна компетентність. Згідно з дискурсознавством, для розвитку комунікативних здібностей та навичок недостатньо працювати лише з мовною тканиною тексту; найсприятливіші умови для вирішення низки проблем лінгводидактики, зокрема формування мовної особистості, притаманні вмінню вивчати та аналізувати текст у позамовному контексті. Суперечності, що виникли між відсутністю спеціальних досліджень з порушеної проблеми, теоретичною та методичною нерозробленістю теми в лінгводидактиці вищої школи, та водночас необхідністю забезпечення належного рівня дискурсивної компетентності майбутніх викладачів філології, визначили актуальність статті. Аналіз публікацій ще раз довів необхідність вивчення всебічної теоретичної і практичної площини в галузі писемного спілкування. Як показує практика, найбільші труднощі здобувачі відчувають у процесі текстотворення та сприйняття тексту в галузі писемного спілкування.

Мета розвідки полягала в теоретичному обґрунтуванні принципів формування дискурсивної компетентності у сфері писемного спілкування здобувачів філологічних факультетів, визначенні педагогічних умов її реалізації. Результати наукової роботи розкрили низку серйозних завдань. Науково з’ясовано та обґрунтовано сутність і структуру дискурсивної компетентності здобувачів філологічних факультетів, визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні сформованості дискурсивної компетентності у сфері писемного спілкування здобувачів філологічних факультетів, визначено психолого-педагогічні умови ефективного формування дискурсивної компетентності у сфері писемного спілкування здобувачів філологічних факультетів.

Дискурсивна компетентність, яка є одним із найважливіших компонентів комунікативної компетентності, розглядається як здатність мовної особистості будувати та сприймати цілісні дискурси різних типів (усних та письмових) відповідно до комунікативного наміру в межах конкретної комунікативної ситуації, враховуючи специфіку їх семантико-прагматичної та граматичної організації на макро- та мікрорівнях та взаємозв’язок між екстралінгвістичними та лінгвістичними компонентами. Характерні риси писемного дискурсу визначають специфіку формування дискурсивної компетентності у сфері писемного спілкування, зокрема, необхідність врахування особливостей функціонування екстралінгвістичного контексту, граматичних категорій, прагматичних факторів створення писемного дискурсу, своєрідного набору жанрів та норм їх побудови. Використання дискурсу в навчальному процесі підготовки майбутніх філологів створює сприятливі умови для ознайомлення їх із прикладами мовленнєвої та немовленнєвої поведінки, що реалізується в контексті ситуації, формування навичок співвідносити мовні засоби з конкретними ситуаціями, умовами та завданнями спілкування.