ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

  • Сергій Полтавський

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334900

Ключові слова:

професійна підготовка перекладачів, інформаційно-комунікаційна компетентність, технології штучного інтелекту, педагогічні умови, критичне мислення, цифровізація освіти

Анотація

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх перекладачів у контексті стрімкого розвитку цифрових технологій, зокрема засобів штучного інтелекту (ШІ). Показано, що професійна діяльність перекладача все більше інтегрується з автоматизованими системами перекладу, що зумовлює необхідність перегляду змісту та методів фахової підготовки. Визначено сутність інформаційно-комунікаційної компетентності як інтегративної якості, що поєднує інформаційну, комунікативну, технологічну, когнітивну та етичну компоненти. Наголошено на важливості формування в майбутніх перекладачів не лише технічних навичок користування ШІ-інструментами, але й здатності до критичного оцінювання їх результатів, усвідомлення їх можливостей та обмежень, а також дотримання норм академічної доброчесності під час роботи з автоматизованими системами.

Обґрунтовано актуальність системної інтеграції ШІ-інструментів у зміст професійної підготовки перекладачів. Виокремлено три ключові педагогічні умови ефективного формування інформаційно-комунікаційної компетентності: 1) інтеграція технологій штучного інтелекту у зміст підготовки; 2) формування критичного мислення у роботі з результатами ШІ; 3) створення активного практико-орієнтованого навчального середовища.

Розкрито потенціал технологій штучного інтелекту в підготовці перекладачів, зокрема щодо автоматизації перекладацьких процесів, створення термінологічних баз, адаптивного навчання та розвитку рефлексивних умінь. Водночас окреслено ризики надмірної залежності від ШІ, ймовірність змістових викривлень у перекладах, складності адаптації культурно специфічних елементів тексту тощо.

Представлені положення можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм та розробки методичних підходів до професійної підготовки перекладачів у сучасних закладах вищої освіти.

Посилання

Григоренко, Г. (2023). Використання та аналітика штучного інтелекту у перекладацькій діяльності. Актуальні питання гуманітарних наук, 67(1), 219–224.

Карабан, В. І. (2021). Теорія і практика перекладу. Київ: Логос.

Кириленко, В., Кириленко, Н., Крижановський, А., & Медведєв, Р. (2023). Використання інформаційно-комунікаційних технологій у перекладацькій діяльності: навчально-методичний посібник. Вінниця: Друкарня «Твори».

Козубовська, Г. О. (2020). Автоматизація процесу перекладу: сучасні підходи та перспективи. Харків: Основа.

Литвин, І. М. (2020). Актуальні питання аудіовізуального перекладу: проблема типології. Вісник гуманітарного наукового товариства, 20, 228–232.

Свідер, І. А. (2021). Інформаційні технології у філології та перекладі: навчально-методичний посібник для філологічних спеціальностей. Кам’янець-Подільський: Друкарня «Рута».

Яненко, Л. П. (2005). Комп’ютерні технології формування іншомовної комунікативної компетенції. У Міжнародний форум «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції»: Тези доповідей (с. 259–261). Київ: Ленвіт.

Allen, J. (2021). The impact of AI on professional translation. New York: Routledge.

Charles-Kenechi, S. (2024). Artificial intelligence in translation studies: Benefits and challenges. Cascades, Journal of the Department of French & International Studies, 2(1), 5–15. Retrieved from https://cascadesjournal.com/index.php/cascades/article/view/31

Doherty, S. (2016). The impact of translation technologies on the process and product of translation. International Journal of Communication, 10, 23.

Hutchins, J. (2019). Machine translation: Past, present, future. Chichester: Ellis Horwood.

Liu, B. (2022). Artificial intelligence and machine learning capabilities and application programming interfaces at Amazon, Google, and Microsoft (Doctoral dissertation, Massachusetts Institute of Technology).

Wang, L. (2023). The impacts and challenges of artificial intelligence translation tool on translation professionals. SHS Web of Conferences, 163, Article 02021. https://doi.org/10.1051/shsconf/202316302021

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Полтавський, С. (2025). ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 2(23), 73–86. https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334900

Номер

Том 2 № 23 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).