ГІРНИЧІ ТЕРМІНИ ЯК СКЛАДНИК МОВИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (НА ПРИКЛАДІ НАРИСУ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА «СВІДОК – ПАМ’ЯТЬ»)
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334851Ключові слова:
гірничі терміни, персоніфікація, порівняння, метафоризований епітет, гіперболаАнотація
Працю присвячено вивченню мови твору Григора Тютюнника «Свідок – пам’ять» із боку вживаності в тексті нарису термінів гірничої справи. Окрему увагу приділено проблемі практичної відсутності в сучасному мовознавстві праць щодо аналізу особливостей функціонування гірничих термінів у прозових та поетичних творах як українських, так і зарубіжних. Автори наводять думки провідних термінологів щодо особливостей функціонування спеціальної лексики в невластивому для термінів художньому стилі, специфіці введення їх до тканин як прозових, так і поетичних творів. Учена наголошує на першочерговості вивчення мови творів українських письменників, тексти яких є надбанням української культури, джерелом, де збережено підтвердження того, що українська мова має давні традиції, багату й самобутню лексику, є ґрунтом для досліджень задля подальшого розвитку української літературної мови.
У праці проаналізовано терміни гірничої справи у творі представника покоління шістдесятництва української літератури Григора Тютюнника, з’ясовано особливості їх використання в нарисі. Ученою виділено як терміни, які вжито в прямому номінативному значенні в тексті твору, так і досліджено стилістичні фігури та художні тропи, які функціонують у названому прозовому тексті, що вмістили в собі спеціальні слова, зокрема гірничі терміни. Визначено функцію названої лексики у творі, призначеної їм автором, відповідно до ідеї, тематики, художнього задуму, що є основою аналізованого нарису.
Проведене дослідження дозволило виявити стилістичні фігури й художні тропи, зробити їх кількісну характеристик, з’ясувати найбільш притаманні мові твору виражальні засоби й ті, до яких письменник звертається в нарисі рідше. Зокрема, ілюстративний матеріал переконує, що переважну більшість термінів гірничої справи письменником уведено до тканини прозового твору в їх прямому номінативному значенні, меншу кількість гірничих термінів автор умістив до складу стилістичних фігур і художніх тропів. Зокрема, домінує персоніфікація, незначною є кількість порівнянь і поодинокі випадки гіперболізації та створення метафоризованого епітета.
Посилання
Аврахов, Т. (1989). Поліфункціональність художньої деталі у творчості Григора Тютюнника. Українська мова і література в школі. Т. 8, с. 16–22.
Бибик, С. П. (1994). Естетичні модифікації народорозмовності в ідіостилі Григора Тютюнника. Автореф. дис. канд. філ. наук. Київ.
Бійчук, Г. (2005). Актуалізація архетипів національно підсвідомого засобами художнього слова. На матеріалі творчості Гр. Тютюнника. Дивослово, № 11, 9–13.
Біленко, Т. Г. (2019). Функціонування термінів у творах українських поетів ХІХ–ХХ ст. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 42 (1), 11–12.
Бубенець, А. В. і Дацюк, Н. В. (2017). Лексика обмеженого вжитку в ідеостилі Григора Тютюнника. Освіта, наука та виробництво: розвиток і перспективи: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції, м. Шостка, 20 квітня 2017 р. Суми: СумДУ. С. 48–49.
Вавринюк, Т. (2012). Терміни в поетичних творах Ліни Костенко. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 7(2), 127–133.
Гноєва, Н. (2017). Мотивна структура новелістики Григора Тютюнника (до 85-річчя від дня народження). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», 76, 293–297.
Городиловська, Г. (2014). Переосмислення семантики терміна та розширення сфер його функціювання в сучасній українській літературній мові (на матеріалі художніх творів Романа Іваничука). Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології», 791, 105–108.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text
Звягіна, Г. О. (2012). Різновиди просторічної лексики у художніх творах Григора Тютюнника. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна, 26, 115–117.
Ковалів, Ю. (2009). Новелістичні апробації Григора Тютюнника. Вісник Маріупольського держ. гуманітарного університету, 2, 60–92.
Крупа, М. (2005). Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Тернопіль: Підручники і посібники.
Лихачова, О. А. (2002). Поетика новелістичної творчості Григора Тютюнника: автореф. дис. канд. філол. наук : 10.01.01. Запоріжжя.
Марчук, К. А. (2018). Секрети літературної обдарованості Григора Тютюнника: психобіографічний аспект. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Том VІ: Психологія обдарованості. Вип. 14.
Музиченко, Н. (2014). Вербальний простір слів-символів у мовотворчості Григора Тютюника. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах, Вип. 29. DOI: 10.18372/2520-6818.29.8014.
Петленко, Л. (2009). Кольороепітети у прозі Гр. Тютюнника. Дивослово, 3, 16–21.
Рябова, Н. (1999). Функції музичних термінів у художньому творі. Південний архів (філологічні науки), Вип. 5-6, 244–246.
Тютюнник Григір «Свідок – пам’ять» (1979). https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=613
Турчак, О. М. (2011). Частиномовна та функціонально-стилістична характеристика одоративної лексики у творах Григора Тютюнника. Дослідження з лексикології і граматики української мови, Вип. 10, 302 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
