ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В НУШ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334119Ключові слова:
штучний інтелект, персоналізоване навчання, українська мова, Нова українська школа, адаптивні навчальні системи, індивідуалізація освітнього процесу, мовна компетентністьАнотація
Стаття присвячена дослідженню перспектив впровадження технологій штучного інтелекту для індивідуалізації навчального процесу з української мови у старших класах в умовах реалізації концепції Нової української школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання недоліків традиційних уніфікованих методик навчання, які не враховують індивідуальні освітні потреби, когнітивні стилі та темп розвитку старшокласників. Проведено аналіз наукової літератури щодо теоретичних основ застосування штучного інтелекту в освітній галузі та концептуальних засад персоналізованого навчання. Розглянуто праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які обґрунтовують потенціал ШІ-технологій для трансформації навчального процесу.
Визначено ключові напрямки практичного застосування штучного інтелекту: адаптивні навчальні системи з автоматичною діагностикою рівня володіння мовою та динамічним регулюванням складності завдань; інтелектуальні навчальні помічники для мовної практики; системи автоматичної перевірки та аналізу помилок; генерація персоналізованого навчального контенту з урахуванням індивідуальних інтересів та освітніх цілей учнів. Охарактеризовано аналітичні можливості штучного інтелекту для моніторингу навчального прогресу, виявлення прихованих патернів у помилках та прогнозування потенційних труднощів. Розглянуто основні виклики впровадження: технічні та методологічні проблеми розробки українськомовних моделей ШІ, необхідність підготовки педагогічних кадрів, етичні аспекти захисту персональних даних учнів, забезпечення рівного доступу до технологій.
Окреслено перспективи розвитку мультимодальних систем навчання, створення цілісних екосистем персоналізованого навчання та інтеграції віртуальної реальності. Обґрунтовано необхідність координованих зусиль освітніх політиків, розробників технологій та педагогів для успішної імплементації ШІ-рішень в український освітній контекст.
Посилання
Андрєєва, М. (2024). Роль штучного інтелекту у вивченні іноземної мови студентами закладів вищої освіти. Молодь і ринок, 12 (232), 142–147. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.320502
Андрощук, А. Г., & Малюга, О. С. (2024). Використання штучного інтелекту у вищій освіті: стан і тенденції. International Science Journal of Education & Linguistics, 3(2), 27–35. https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.04
Бринцева, О., & Подорожна, А. (2024). Адаптивне навчання у викладанні англійської мови для спеціальних цілей у контексті он-лайн навчання. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 83, 224–232. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-19
Візнюк, І. М., Буглай, Н. М., Куцак, Л. В., Поліщук, А. С., & Киливник, В. В. (2021). Використання штучного інтелекту в освіті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, Вип. 59,14–22. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-59-14-22
Громова, Н., & Бариш, К. (2024). Використання штучного інтелекту на уроках мовно-літературної галузі (на прикладі нейромереж ChatGPT та Kazka Fun). Педагогічна майстерність учителя та інноваційні стратегії навчання : збірник матеріалів Міжрегіональної науково-практичної конференції (м. Суми, 20 листопада 2024 року). Суми : СумДПУ, 53–57.
Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text
Ткачук, Г., & Бондаренко, Т. (2024). Можливості систем штучного інтелекту в роботі учасників освітнього процесу. Світові освітні тренди: навчання впродовж життя в інформаційному суспільстві. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 190-річчю Університету та 50-річчю Інституту, м. Київ, 20-21 червня 2024 року. Київ, 212–214.
Crompton, H., Edmett, A., Ichaporia, N., & Burke, D. (2024). AI and English language teaching: Affordances and challenges. British Journal of Educational Technology, 55(6), 2503–2529.
Hockly, N. (2023). Artificial intelligence in English language teaching: The good, the bad and the ugly. Relc Journal, 54(2), 445–451.
Kuddus, K. (2022). Artificial intelligence in language learning: Practices and prospects. Advanced analytics and deep learning models, 1–17.
Law, L. (2024). Application of generative artificial intelligence (GenAI) in language teaching and learning: A scoping literature review. Computers and Education Open, 100174. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2024.100174
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
