ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КИТАЮ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334084Ключові слова:
професійна компетентність, вчитель музичного мистецтва, заклад вищої освітиАнотація
У статті розглянуто погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя музики». Особливу увагу приділено розкриттю їх сутнісних характеристик із позицій підготовки здобувачів освіти в закладах вищої освіти Китаю. Враховуючи особливості характеристик змісту зазначених понять визначено: базові здібності, які спираються на фізіологічну здатність, що є основою для всіх видів професійної діяльності вчителів музики; професійні здібності, які передбачають професійну якість як основу різноманітних професійних знань, вмінь та навичок; здібності до викладання, що забезпечуються наявністю сучасних професійних знань, в основу яких покладено міжпредметні інтеграційні зв’язки, оволодіння якими допомагає вчителю збуджувати в учнів естетичні здібності та удосконалити власні освітні методи навчання та виховання; інноваційні здібності передбачають якісну музичну освіту, що змінює статус викладачів та забезпечує реалізацію їх власних творчих ідей; лідерські здібності забезпечують активну позицію викладача та суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладача й студента в освітньому середовищі. Вивчення й аналіз педагогічних надбань теоретиків і практиків освіти уможливлює розуміння базових категорій компетентнісного підходу. Одним зі стратегічних напрямів сучасної мистецької освіти є впровадження компетентнісного підходу. Саме орієнтація на досягнення певного освітнього результату, пошук нових форм і методів мистецького навчання в останні десятиліття визначає ключові тенденції сучасної професійної підготовки майбутніх учителів музики. Встановлено, що поняття професійної компетентності вчителя музики разом із близькими йому категоріями фахової, методичної компетентності, а також деякими предметними компетенціями вчителя музики останнім часом міцно увійшло до наукового обігу музично-педагогічної теорії і практики.
Посилання
Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень (2000). Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. Київ: Довіра.
Соляр, Л. (2016). Компетентнісний підхід до проблеми формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковий вісник МНУ ім. В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки, №1 (52), 118–123.
Кравченко, Г. Ю. (2020). Формування духовних цінностей та духовної культури в університетах Китаю: теоретичні аспекти. Інноваційна педагогіка, 209–216.
Федоришин, В. (2012). Акмеологічний аспект підготовки викладачів мистецьких дисциплін у контексті європейського освітнього простору: Молодь і ринок, №10 (93).
Хао Ліньсяо, Чже Яндун. (2004). Аналіз структури професійних здібностей викладачів та моделі зростання. Освіта, Теорія і практика, 07, 30 с.
Шиву, В. (2003). Дослідження професійних здібностей вчителів та освітніх дій у новому столітті. Дослідження зовнішньої освіти, 5, 28 с.
Kokhan, І. (2019). Formation of moral-aesthetic competence of future specialists Адаптивне управління: теорія і практика. Серія «Педагогіка», Вип. 6 (11). DOI https://doi.org/10.33296/2707-0255-6(11)-08
Dongyun Liu. Art Education: The Future Music Teacher Can Not Only Play and Sing. Space for Learning Online Art. https:// www.8/2019829129343315712.html
Liang Zhenwei. On Music Education and General Education for Teachers. https://www.master-insight.com/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).