СУТНІСТЬ І СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334081Ключові слова:
правова освіта, правова компетентність, правові знання, правова поведінка, правовиховна діяльність, учитель трудового навчання та технологій, структурні компоненти, професійна підготовкаАнотація
У статті здійснено аналіз наявного теоретичного матеріалу стосовно сутності правової компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій, яку розуміємо як інтегральне новоутворення особистості, багатоаспектне системне поняття, що становить сукупність системи знань про правові цінності на рівні уявлень і понять; обізнаності у галузі права, моральних норм суспільства, історії держави і права, законів існування правової держави тощо; спрямованості на вирішення правових ситуацій у професійній діяльності; розвиненої правової свідомості; наявності професійно-правових цінностей; готовності до правового виховання учнів та самореалізації в правовиховній діяльності. У результаті аналізу наукових розвідок в структурі виокремлено три взаємопов’язані компоненти: когнітивний, мотиваційний та процесуальний та відповідні критерії та показники: світоглядно-правовий: система правових знань на рівні понять та категорій; розвинена правова свідомість; професійні знання правовиховної роботи з учнями; мотиваційно-ціннісний: орієнтація на цінність права, правові переконання; потреба в дотримання прав та обов’язків; діяльнісно-рефлексивний: правова активність та прагнення до правового та професійного саморозвитку; саморефлексія правомірності правової поведінки; готовність до ціннісно-правової діяльності громадсько-педагогічного характеру та правового виховання учнів. Зроблено висновок, шо наукова, теоретична та поведінкова готовність, моральна зрілість, правова активність професійна компетентність вчителя може об'єктивно виступати як основні якісно-інтеграційні критерії, які дозволяють спроєктувати процес формування правової компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій та забезпечити підготовку учителя нової формації у правовому суспільстві.
Посилання
Заєць, А. С. (2020). Правова освіта як структурний компонент освіти в Україні. URL: https://goo.su/ydavU
Макарова, О. (2012). Правові основи регулювання правової освіти в Україні. Вісник Академії адвокатури України, 3, 83–89.
Кумков, Д. (2014). Розвиток правової освіти сучасної України: історико-правовий аспект. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право, Вип. 26, 203–209.
Городинський, М. І. (1998). Педагогічні умови забезпечення змісту правової освіти майбутнього вчителя : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.01 Харків.
Іваній, О. М. (2013). Формування правової компетентності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки https://library.udpu.edu.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2013/visnuk_25.pdf
Клочкова, Д. М. (2011). Взаємозв’язок формування правової компетентності майбутнього вчителя з правовим вихованням особистості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, № 12(223), 168–174
Ціпан, Т. С. (2016). Професійна компетентність сучасного вчителя. Інноватика у вихованні, № 3, 174–184.
Кічук, Я. В. (2008). Правова компетентність майбутнього фахівця – пріоритетне завдання громадянської освіти у вищій школі. Вісник Львів. ун-ту, Вип. 23, 141–147.
Лякішева, А. В. (2021). Розгляд правової компетентності майбутніх соціальних педагогів у наукових дослідженнях URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/23573/Lyakusheva.pdf?sequence=1
Пугач, В. М. (2020). Формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я у процесі фахової підготовки (дис. … канд. пед. наук: 13.00.04). Вінниця.
Рябовол, Л. (2022). Праворозуміння як наукова проблема: деякі тенденції сучасного етапу дослідження.
Дудаш, Т. (2007). Праворозуміння: антропологічна сутність. Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи : статті учасників Другого всеукраїнського «круглого столу» (Львів, 1-2 грудня 2006 р.). Львів : Край, с. 131–144.
Коваль, Д. (2020). Необхідні і достатні правові знання майбутнього вчителя історії і правознавства. Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи, Вип. 2(4), 67–71.
Муж, В. В. (2017). Правова свідомість як мотив правомірної поведінки https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/may/2264/vnulpurn201582446.pdf
Рабінович, П. М. (2005). Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб.. Вид. 8-ме, стереотипне. Харків: Консул.
Галущак, І. Є. (2018). Теорія і технології формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти (дис. …д-ра пед. наук: 13.00.04). Ізмаїл.
Коваленко, Д. В. (2013). Професійно-правова компетентність інженера-педагога як мета професійно-правової підготовки майбутнього фахівця. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 33, 194–202.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).