ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Автор(и)

  • Євген Роздимаха
  • Данило Головченко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334060

Ключові слова:

інтерактивні технології, педагогічна техніка, навчально-виховний процес, конгруентність, інтеріоризація, інтенціональність

Анотація

У статті проаналізовано процеси функціонування інтерактивних технологій навчально-виховної діяльності викладача, особливості і місце їх використання в ході педагогічної діяльності. Одним з основних завдань педагогіки є активізація учня, при якій його потенційні можливості активуються і він в ході навчання переходить до практично-пізнавальної діяльності. Адекватне використання інтерактивних технологій сприяє активізації учня через залучення до аналізу інформації не тільки когнітивної, але і емоційної, практичної, наочної і творчої компоненти. Авторами статті висвітлено особливості структури інтерактивних технологій, до яких відносять технічні інтерактивні методи, комунікаційні інтерактивні методи і глибинні процеси функціонування відповідних методик. Зазначено, що поверхневе розуміння суті інтерактивних технологій призводить до неможливості розкриття всіх їх можливостей в процесі викладання. У кращому випадку при такому підході задіюється ситуативна наочність, чи ситуативна комунікація. Проте при прорефлексованих педагогом можливостей даних методик можлива значна інтенсифікація як учбової активності, так і підвищення успішності навчання. Необхідність розуміння закономірностей використання технічних і комунікаційних інтерактивних технологій, розуміння особливостей їх сприйняття учнями, необхідність побудови процесів інтеріоризації і екстеріоризації, необхідність конгруентності навчання і створення сприятливих умов для інтенціональності учня в процесі навчання, а також розуміння супроводжуючих впливів, таких як підтверджене упередження, постають суттєвими завданнями на шляху вивчення інтерактивних технологій майбутніми педагогами. Існуючі фактори інтерактивних технологій, процес їх функціонування і місце в ході навчально-виховного процесу є метою статті. Розуміння сутності комунікаційної і технічної складової інтерактивних технологій, так і чинників їх функціонування розглядається педагогічною спільнотою як значний чинник функціонування педагогічної практики. Адекватне розуміння процесів, що супроводжують ці технології, є запорукою інтенсифікації навчально-виховного процесу. Тому визначення особливостей використання інтерактивних технологій в процесі підготовки майбутніх педагогів виступає актуальною проблемою сучасної педагогічної науки.

Посилання

Бабенко, О. В. (2019). Сутність процесу інтеріоризації як центрального механізму когнітивного розвитку особистості. Молодий вчений, 8 (1), 54–57. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-8-72-13

Бабенко, О. В. (2018). Генезис поняття «інтеріоризація» в психолого-педагогічній науці. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти, 2(1), 23–28.

Гаркавенко, Н. В. & Доскач, С. С. (2023). Конгруентність як розуміння емоційного стану особистості у процесі спілкування. Габітус : психологія особистості, 45, 121–127.

Губарь, О. Г., Спіцин, В. В. & Котяш, І. С. (2023). Вплив використання інтерактивних технологій на якість навчання майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Академічні візії, 26, 1–14. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10461085

Дубровська, Л. О., Дубровський, В. Л. & Козак, В. В. (2020). Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі вибору методів інтерактивного навчання на уроках математики у початкових класах. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»; (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), 3, 37–43. DOI: https://doi.org/10.31654/2663-4902-2020-PP-3-37-43

Дудаш, О. С. (2024) Використання інтерактивних технологій у процесі професійної підготовки педагогів. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (216), 369–373. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-216-369-373

Зайченко, О. & Чистякова, Л. (2017). Активізація пізнавальної діяльності студентів за допомогою пояснювально-ілюстративного методу. Технологічна та професійна освіта, 2, 78–81.

Лавриненко, О. А. (2020). Майстерність удосконалення зовнішньої та внутрішньої педагогічної техніки майбутнього вчителя: методичні рекомендації. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. 126 с.

Масич, С. Ю. (2017). Педагогічна техніка викладача вищого навчального закладу. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 33, 491–498.

Михалюк, А. М. (2020). Використання інтерактивних технологій в процесі підготовки майбутніх педагогів. Педагогічна освіта: теорія і практика, 33 (1), 76–79.

Мудрак, М. А. (2012). Проблема взаємозв’язку інтелекту і творчості у вітчизняній науці. Educational Dimension, 33, 172–176. DOI: https://doi.org/10.31812/educdim.v33i0.1944

Толочко, С. О., Бордюг, Н. С. & Міронець, Л. П. (2023). Академічна доброчесність та штучний інтелект в освітній і науковій діяльності. Інноваційна педагогіка, №62, 25–32. DOI https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2023/62.2.4

Товканець, Г. (2018). Перцептивні аспекти педагогічної взаємодії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 1(42), 242–245. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.242-245

Чижська, Т. Г. (2012). Урахування типів сприйняття учнів гуманітарних класів для модернізації методики навчання фізики. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», Т. 1, 62, 147–151. https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/4065/3573

Фурман, А. А. (2019). Інтенційність як сутнісна ознака смисложиттєвого буття особистості. Психологія і суспільство, № 3-4, 118–137.

Шовкова, О. Д. (2020). Підтверджувальне упередження як вид ілюзії мислення. Технології розвитку інтелекту, 4 (3(28). http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2020_4_3_5

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-01

Як цитувати

Роздимаха, Є., & Головченко, Д. (2025). ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 1(23), 143–156. https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334060

Номер

Том 1 № 23 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).