КОМПЕТЕНТНІСНИЙ, СИСТЕМНИЙ, ІНДИВІДУАЛЬНИЙ, МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ТА ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334034Ключові слова:
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, компетентнісний, системний, індивідуальний, міждисциплінарний та інтегральний підходиАнотація
Актуалізується питання запровадження в системі підвищення кваліфікації своєчасного гнучкого реагування як на реформаційні процеси в освіті та потреби суспільства в цілому, так і на індивідуальні потреби самих педагогічних працівників. Увага акцентується на можливостях застосування різних наукових підходів до професійної діяльності вчителя нової української школи.
Аналіз досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, які висвітлювали різноманітні питання професійного розвитку педагогів (зокрема виокремлення концептуальних засад підвищення кваліфікації, уточнення змістовного й тематичного наповнення професійного розвитку, дослідження різних моделей і форм професійної підготовки та навчання фахівців) дало підстави розглянути організацію підвищення кваліфікації педагогів закладів загальної середньої освіти на засадах різних підходів. Відповідно метою статті стало висвітлення особливостей організації підвищення кваліфікації в Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на засадах компетентнісного, системного, індивідуального, міждисциплінарного та інтегрального підходів. Авторами представлено досвід запровадження компетентнісного підходу до процесу побудови індивідуальної професійної траєкторії через включення до освітніх програм підвищення кваліфікації педагогів наскрізних модулів, що спрямовані на розвиток професійних компетентностей, зазначених в оновленому стандарті «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024). Упровадження авторських освітніх програм підвищення кваліфікації розширює можливості як систематизації свого наукового досвіду, так і розробки системи його впровадження в практичну діяльності вчителя закладу загальної середньої освіти. Мобільність і гнучкість у реагуванні на запити педагогів щодо суб’єкта фінансування, тематики, форм та термінів підвищення кваліфікації забезпечує індивідуальний підхід. У межах міждисциплінарного підходу досліджуються інтегративних зв’язків в освітньому процесі через запровадження програм підвищення кваліфікації для побудови вчителями початкових класів зв’язків між різними галузями знань, так і включення до освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів різного фаху змістовних модулів із питань STEM-освіти, психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу в умовах кризових ситуацій, упровадження елементів наукового дослідження, використання штучного інтелекту на уроках тощо. Реалізація наукової розробки універсальних технологій до їх практичного застосування стає підґрунтям для розробки нових програм підвищення кваліфікації, що відповідають як внутрішнім особистісним, так і професійним потребам освітян області, запобігають перенавантаженню та стають унікальним засобом вирішення несприятливих ситуацій у межах інтегрального підходу.
Отже, застосування різних підходів у системі підвищення кваліфікації ефективно впливає на оновлення змісту програм задля збагачення освітнього процесу цікавими, актуальними напрямами професійного розвитку педагогів Донецької області.
Посилання
Байдик, В. В., Буряк, О. О. & Кечик, О. О. (2023). Підвищення кваліфікації вчителів у нових реаліях: проблеми та шляхи вирішення. Імідж сучасного педагога, (3(204), 38-42. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-3(204)-38-42
Бондарчук, О. І., Брюховецька, О. В., Карамушка, Л. М., & Пінчук, Н. І. (2024). Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах воєнного стану. ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція, 22 травня 2024 р. 1-6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6134
Бордюк, В. & Ковбасюк, Т. (2022). Психолого-педагогічний зміст поняття «Професійний саморозвиток педагога нової української школи». Нова педагогічна думка, № 3 (111). 52-58. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-111-3-52-58
Биков, В. Ю. (2006). Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем. Інформ. технології і засоби навчання, Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПНУкраїни, Центр.ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України ; голов. ред. Биков, В. Ю. Електрон. журн. Київ, Вип. 1. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/30 .
Воротникова, І. (2018). Моделі професійного розвитку вчителя в умовах реформи післядипломної педагогічної освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 56(3), 21-27. URL: https://europub.co.uk/articles/-A-481597
Куриш, Н. (2025). Безперервний професійний розвиток педагога Нової української школи: теоретичні аспекти та інноваційні практики. Освіта. Інноватика. Практика, 13(1), 29-39. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i1-004
Концепція Нової української школи (2016). URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (відвідано 02.04.25).
Мартинець, Л. А. (2019). Науково-практичний досвід професійного розвитку вчителів країн близького зарубіжжя. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Серія: "Педагогічні науки", (10-11). URL: https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3191
Мачинська, Н., & Яців, М. (2019). Проблема професійного зростання педагога у психолого-педагогічних дослідженнях. Молодий вчений, 7 (71), 258-262. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-52
Олійник, В. В. (2013). Відкрита післядипломна педагогічна освіта і дистанційне навчання в запитаннях і відповідях. Науково-методичний посібник АПН України, Ун-т менедж. освіти. К. «А.С.К». 312 с.
Поуль, В. & Волошенко, Л. (2019). Психологічні умови розвитку вольової поведінки старших дошкільників та молодших школярів. Монографія. Краматорськ. Донецький ОІППО. 304 с.
Поуль, В., & Волженцева, І. (2020). Психолого-педагогічний супровід особистості: погляд у контексті інтегрального підходу. Humanitarium, Том 44, Вип. 1. 123-132. URL: https://ehsupir.uhsp.edu.ua/server/api/core/bitstreams/243ac476-d5cd-46f9-ba2f-b802b6a95cd7/content
Поуль, В., & Колган, Т. (2023). Інтегральний підхід у підтримці здобувачів освіти донеччини: телетехнології адаптації, відновлення та розвитку під час війни. CONTEMPORARY TECHNOLOGIES AND SOCIETY: INNOVATIONS, ARTIFICIAL INTELLIGENCE, AND CHALLENGES. Collective Scientific Monograph. Katowice. 279-285. URL: http://www.wydawnictwo.wst.pl/uploads/files/fc72d78bb069f493b87e716a1f31a05b.pdf
Про затвердження Національної рамки кваліфікацій (2019). Постанова КМ «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» від 23 листопада 2011 р. № 1341» від 12 червня 2019 р. № 509. URL: https://cutt.ly/4EWE3Il
Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» для другого (магістерського) рівня вищої освіти. (2019). Наказ Міністерства освіти і науки України від 24.04.2019 № 564. Київ, 2019. 13 с.
Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти». Наказ МОН України № 1225 від 29 серпня 2024 р. URL: https://register.nqa.gov.ua/uploads/0/646-ilovepdf_merged.pdf
Сидоренко, В., Горошкова, Л., Єрмоленко, А., Грядуща, В. & Денисова А. (2021). Improvement of modern advanced training models for CTE teachers in the context of sustainable development / Удосконалення сучасних моделей підвищення кваліфікації педагогів професійної освіти в умовах сталого розвитку: колективна монографія: електронне видання. [за науковою редакцією доктора педагогічних наук В. В. Сидоренко]. Poland: Bilostok. 168 с.
Сергеєва, Л. М., Бондарчук, О. І., Скрипник, М. І., Молчанова, А. О. & Філь, О. А. (2015). Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки конкурентоздатного фахівця в умовах післядипломної педагогічної освіти: на вибірці науково-педагогічних працівників; наук. ред. Г. О. Козлакова. К. : ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти», 2015. 40 с.
Benejam, P., & Espinet, M. (1992). Spain. Issues and Problems in Teacher Education: An International Handbook (ed. H. Leavitt). New York: Greenwood.
Ignatovych, O., Ivanova, O., & Ivanova, Y. (2023). POSITIVE PSYCHOTHERAPY IN THE PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF TEACHERS: RESTORATION OF THE INTEGRITY OF THE PERSONALITY. PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 9(6), 16–24. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.6.2
Kotyk, T., Romanyuk, S., & Kisil, I-F. (2022). Features of interdisciplinarity of modern pedagogy. Revista Tempos e Espaços em Educação, 15(34), e16936. http://dx.doi.org/10.20952/revtee.v15i34.16936
Lenoir, Y., Larose, F., & Geoffroy, Y. (2000). Interdisciplinary Practices in Primary Education in Quebec – Results from Ten Years of Research. In: Issues in Integrative Studies, Vol. 18, 89-114. URL: https://interdisciplinarystudies.org/wp-content/issues/vol18_2000/09_Vol_18_pp_89_114.pdf
Poul V., Talbot Ch., Malieieva O., & Meleshko L. (2021). Psychological and pedagogical support of teachers’ personal and professional development in the conditions of armed conflict. Designing an Individual Trajectory of Educator’s Professional Development in the Context of the Concept of «Lifelong Learning» : Collective Scientific Monograph. B. Shneider (ed.). Dallas: USA: Primedia eLaunch LLC. 2021. 236 p. P. 5-27. https://doi.org/10.36074/d-oblippo.monograph-2021.01
Sysko, N. (2018). Professional Development of Teachers Under the Conditions Lifelong Learning Foreign Experience. Comparative Professional Pedagogy. 8(2): 67-75. DOI:10.2478/rpp-2018-0021
Van Dusen, B. Ross, M., & Otero, V. (2012). Changing Identities and Evolving Conceptions of Inquiry through Teacher-Driven Professional Development. Proc. National Association of Research on Science Teaching Conference.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
